Петренко А.П. звернулася до Южного міського суду Одеської області з позовом до Іванченко О.Л. та Іванченко Р.Д. про усунення перешкод в здійсненні права власності та виселення в зв’язку з припиненням договору найму. При цьому пояснивши, що їй на праві приватної власності належить квартира. Всі обов’язки, що випливають з володіння та користування даною квартирою, виконує вона.
Петренко А.П. уклала договір найму жилого приміщення з Іванченко О.Л. на сім’ю з двох чоловік - на неї та її неповнолітнього сина - Іванченко Р.Д. терміном на 2 місяці. Петренко А.П пояснила, що зазначений договір найму жилого приміщення вони уклали фактично для фіктивної реєстрації, за проханням відповідачів, так як останнім необхідно було оформити документи для влаштування на роботу. При цьому Іванченки в зазначену квартиру не вселялися та ніколи там не були.
На теперішній час Іванченко О.Л. відмовляються від добровільного зняття їх реєстрації в квартирі. Проте представник органів опіки та піклування виконавчого комітету Южненської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що зняття Іванченко Р.Д з реєстрації не відповідає інтересам дитини.
Чи належить задоволенню позов Петренко А.П.?
Согласно п. 1 ст. 87 совершеннолетние дети родителей содержать обязаны, если (п.5 ст. 87 СК РФ), если судом не будет установлено, что родители уклонялись от выполнения обязанностей родителей - тогда их могут освободить от этой обязанности.
Если сын докажет, что отец уклонялся от его воспитания - тогда суд освободит, а если нет - то платить придется.
По существу, КС отменил местническую правовую самодеятельность. И здесь главное - свобода выбора места жительства по Конституции.
А установленные Налоговым кодексом пошлины -это плата за ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ функций госорганов. Так что ссылаться на указанное Постановление КС нельзя.