В силу статьи 410 ГК РФ обязательство прекращается полностью или частично зачетом встречного однородного требования, срок которого наступил либо срок которого не указан или определен моментом востребования. В случаях, предусмотренных законом, допускается зачет встречного однородного требования, срок которого не наступил. Для зачета достаточно заявления одной стороны. ответчиком в отзыве на исковое заявление фактически было сделано заявление о зачете встречного одного требования, однако ВАС РФ в Информационном письме от 29.12.2001 года № 65 разъяснил, что обязательство не может быть прекращено зачетом встречного однородного требования, срок которого наступил, после предъявления иска к лицу, имеющему право заявить о зачете. В этом случае зачет может быть произведен при рассмотрении встречного иска, который принимается судом на основании пункта 1 части 3 статьи 110 АПК РФ (прим: на данный момент утратил силу, однако аналогичная норма содержится в пункте 1 части 3 статьи 132 АПК РФ). Поскольку ответчик не воспользовался предоставленным ему правом на предъявление встречного иска, решение суда представляется законным и обоснованным.
Особливо важливе місце у системі соціальних норм займають норми права. Проте, аби усвідомити їх особливості, досить важливим є з’ясування питань співвідношення норм права з іншими соціальними нормами, зокрема з нормами моралі. Спорідненість норм права та інших соціальних норм полягає в тому, що всі вони (і норми права, і норми моралі, і корпоративні норми, і звичаї) відносяться до соціальних норм і мають загальні ознаки останніх. Їх зміст у цілому обумовлений рівнем економічного та культурного розвитку суспільства. Окрім того, як норми єдиної спільноти, норми права та інші соціальні норми, що регулюють однакові суспільні відносини, не можуть значно відрізнятися одна від одної. Різниця, що існує між нормами права та іншими соціальними нормами, встановлюється за такими критеріями. За походженням. Так, норми права видаються державними органами, в той час як корпоративні норми виробляються відповідними організаціями, а норми моральності й звичаї виникають поступово у процесі розвитку суспільства За формою вираження. Норми права фіксуються в офіційно виданих органами держави нормативних актах, їх властивістю є формальна визначеність; такою властивістю не володіють інші соціальні норми, які існують або у свідомості суспільства чи окремих соціальних груп, або можуть бути записані в джерелах, що не мають офіційного характеру За сферою дії. Норми права регулюють відносини, що піддаються правовому регулюванню та об’єктивно його потребують. Це, як правило, найбільш важливі суспільні відносини. Інші соціальні норми також можуть врегульовувати аналогічну сферу життя. Наприклад, охорона відносин власності здійснюється за до багатьох соціальних норм. З одного боку, є відповідні статті Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, . Право повинне бути глибоко моральним, відповідати принципам справедливості, інакше воно не одержить визнання у суспільстві. Інші соціальні норми впливають на право як у процесі його творення, так і під час реалізації його приписів. Мораль – це система норм і принципів, що виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством (класом, соціальною групою, державою), спрямовані на регулювання поводження людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою суспільної думки. Можна виділити спільні риси моральних та правових норм: 1) вони діють у єдиному полі соціальних зв'язків, тобто є соціальними нормами; 2) переслідують єдину мету - встановлення і підтримка порядку в суспільстві; 3) мають єдине функціональне призначення - впливати на поводження людей, регулювати їхні відношення, формувати масштаби (еталони, стандарти) поводження; 4) адресовані до всіх або до великої групи людей, тобто є правилами поводження загального характеру; 5) мають єдину духовну природу, загальний ціннісний стрижень - справедливість.
ответчиком в отзыве на исковое заявление фактически было сделано заявление о зачете встречного одного требования, однако ВАС РФ в Информационном письме от 29.12.2001 года № 65 разъяснил, что обязательство не может быть прекращено зачетом встречного однородного требования, срок которого наступил, после предъявления иска к лицу, имеющему право заявить о зачете. В этом случае зачет может быть произведен при рассмотрении встречного иска, который принимается судом на основании пункта 1 части 3 статьи 110 АПК РФ (прим: на данный момент утратил силу, однако аналогичная норма содержится в пункте 1 части 3 статьи 132 АПК РФ).
Поскольку ответчик не воспользовался предоставленным ему правом на предъявление встречного иска, решение суда представляется законным и обоснованным.