Скворцова, имевшая двух детей, 8 и 14 лет, проработав 5 лет на текстильной фабрике, была уволена по ст.81 (п.6) ТК РФ. Она обратилась в Центр занятости, где ее зарегистрировали в качестве без­работной, но приостановили выплату пособия по безработице на 1 месяц. Дайте, мотивированный ответ, правомерно ли данное решение?

(это не ответы, а просто мои выводы о данном деле)

1) Мелкое хулиганство по КоАП РФ, с 1 июля 2002 года - это ст. 20.1 - штраф от 500 до 1000 или арест до 15 суток.

2)Я так понял, судья решил её арестовать по ст. 158 КоАП РФ (старого, до 1.7.02).

3) Штраф вместо ареста - реально, потому что ребёнок до 14 лет считается малолетним, а его наличие - смягчающее обстоятельство (п. 5 ч. 1 ст. 4.2 КоАП РФ) и арест не может применяться (ч. 2 ст. 3.9 КоАП РФ)

4) А по ст. 1.7 КоАП РФ, если новый закон (с 1 июля 2002) смягчает наказание, то он имеет обратную силу. постановление судьи от 30 июня 2002 вступает в законную силу после срока обжалования, через 10 дней, т. е. 10 июля 2002, а в это время уже действует КоАП РФ от 1 июля 2002.

5) Злобина должна обжаловать Постановление судьи от 30 июня 2002

6) Тогда вышестоящий суд отменит его и назначит ей наказание в виде штрафа

Державна реєстрація є обов’язковим елементом шлюбу. Без неї шлюбу як правової категорії не існує. Шлюб — це акт цивільного стану. Датою одруження є дата складання акта про шлюб.Державна реєстрація шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, та презумпцію батьківства щодо дитини, яка була зачата і (або) народжена у шлюбі.Сімейний кодекс України у ст. ЗО передбачає можливість медичного обстеження наречених. Це означає, що наречені мають право знати про стан здоров’я один одного, і в свою чергу повідомити один одного про нього. У ч. 5 ст. ЗО СК України передбачена можливість визнання шлюбу недійсним через приховування одним із наречених відомостей про стан свого здоров’я, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків. Але при цьому слід звернути увагу на те, що можливою підставою для визнання шлюбу недійсним є не наявність у одного із подружжя хвороби, а лише сам факт приховування її. Якщо ж особи, одружуючись, повідомили один одного про стан свого здоров’я, то за цією підставою визнати шлюб недійсним вже не можна, незважаючи ані на тяжкість наявних у кожного із подружжя хвороб.