Стаття 13 КУ проголошує:«Власність зобов'язує.Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству».Поясніть, як ви розуміжте це положення Основного закону
• 14-річний Артем, отримавши стипендію за перемогу у Всеукраїнській олімпіаді з історії, відкрив банківський рахунок на своє ім’я; (згідно ст. 32 Цивільного кодексу України - далі ЦУК - фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має право самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
• 17-річна Дарина після закінчення школи вирішила зайнятися бізнесом. На кошти, які лежали на її банківському рахунку, вона відкрила і зареєструвала своє підприємство з виробництва італійського морозива ( згідно вимог ст. 35 ЦКУ "Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця), тобто, потрібна згода батьків.
• 15-річний Данило на гроші, отримані від продажу свого винаходу, купив невеличку майстерню на околиці міста; якщо майстерня є об"єктом нерухомого майна, то навіть якщо вона дуже маленька і на її купівлю витрачені особисті гроші Данила, то згідно вимог частини 2 ст. 32 ЦКУ " На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування).
• 14-річний Володимир обміняв велосипед, що подарувала йому на Новий рік бабуся, на колекцію CD-дисків; згідно вимог ст.ст. 31, 32 ЦК України неповнолітня особа має право 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 4) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 5) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 6) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Оскільки подарований велосипед не є предметом, який має невисоку вартість, то вважаю, що на міну цього велосипеда має бути згода батьків.
• 16-річна Олена з дитинства мріяла про заняття мотоспортом. Задля цього після завершення 9-го класу вона пішла навчатися до професійного ліцею, щоб отримувати стипендію. Усі кошти вона відкладала і через 1,5 року купила мотоцикл. (щоб дурно не переписувати те, що вже було написано вище - історія така ж, як у Данила з майстернею - для придбання транспортного засобу потрібна письмова згода батьків і дозвіл органу опіки і піклування)
Згідно вимог ст. 1222 Цивільного кодексу України ( далі ЦКУ): "1.Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. 2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин ..." Тобто, спадкоємцями за законом можуть бути лише фізичні особи, які до того ж є родичами спадкодавця, а спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які як фізичні, так і юридичні особи. Наявність родинних стосунків спадкодавця з такими фізичними особами не обов"язкова.
Згідно вимог ст. 1235 ЦКУ заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Тобто, громадянка К. вправі була залишити своє майно у спадщину будь-кому, у тому числі племінниці.
Але при цьому слід мати на увазі, що згідно вимог ст. 1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
В цій ситуації до таких спадкоємців, яким належить обов"язкова частка у спадщині, належать: мати спадкодавця (їй 80 років і вона непрацездатна за віком), діти (синові 17 років - він неповнолітній, дочці 5 років - вона малолітня і вони непрацездатні також за віком).
Тепер визначаємось із розміром належної кожному із спадкоємців обов"язкової частки. Якби не бло заповіту, то все майно, в порядку вимог ст. 1261 ЦКУ спадкували би спадкоємці за законом першої черги, всі в рівних частках. Рівність часток спадкоємців у спадщині передбачена вимогами ст. 1267 ЦКУ. Тобто три спадкоємці успадкували б по 1/3 частці кожний.
Але оскільки громадянка К. залишила заповіт, то її мати і діти отримають у якості обов"язкової частки лише половину від того, що могли б мати за законом - половина від 1/3 становить 1/6 частка.
Відповідь: племінниця успадкує за заповітом 1/2 частку майна громадянки К., що в грошовому виразі становить 60 тис., а мати, син і дочка громадянки К. успадкують по 1/6 частці кожен, що становить у грошовому вирізі по 20 тис. грн кожен.
Відповідь:
• 14-річний Артем, отримавши стипендію за перемогу у Всеукраїнській олімпіаді з історії, відкрив банківський рахунок на своє ім’я; (згідно ст. 32 Цивільного кодексу України - далі ЦУК - фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має право самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
• 17-річна Дарина після закінчення школи вирішила зайнятися бізнесом. На кошти, які лежали на її банківському рахунку, вона відкрила і зареєструвала своє підприємство з виробництва італійського морозива ( згідно вимог ст. 35 ЦКУ "Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця), тобто, потрібна згода батьків.
• 15-річний Данило на гроші, отримані від продажу свого винаходу, купив невеличку майстерню на околиці міста; якщо майстерня є об"єктом нерухомого майна, то навіть якщо вона дуже маленька і на її купівлю витрачені особисті гроші Данила, то згідно вимог частини 2 ст. 32 ЦКУ " На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування).
• 14-річний Володимир обміняв велосипед, що подарувала йому на Новий рік бабуся, на колекцію CD-дисків; згідно вимог ст.ст. 31, 32 ЦК України неповнолітня особа має право 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 4) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 5) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 6) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Оскільки подарований велосипед не є предметом, який має невисоку вартість, то вважаю, що на міну цього велосипеда має бути згода батьків.
• 16-річна Олена з дитинства мріяла про заняття мотоспортом. Задля цього після завершення 9-го класу вона пішла навчатися до професійного ліцею, щоб отримувати стипендію. Усі кошти вона відкладала і через 1,5 року купила мотоцикл. (щоб дурно не переписувати те, що вже було написано вище - історія така ж, як у Данила з майстернею - для придбання транспортного засобу потрібна письмова згода батьків і дозвіл органу опіки і піклування)
Пояснення:
Відповідь:
Згідно вимог ст. 1222 Цивільного кодексу України ( далі ЦКУ): "1.Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. 2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин ..." Тобто, спадкоємцями за законом можуть бути лише фізичні особи, які до того ж є родичами спадкодавця, а спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які як фізичні, так і юридичні особи. Наявність родинних стосунків спадкодавця з такими фізичними особами не обов"язкова.
Згідно вимог ст. 1235 ЦКУ заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Тобто, громадянка К. вправі була залишити своє майно у спадщину будь-кому, у тому числі племінниці.
Але при цьому слід мати на увазі, що згідно вимог ст. 1241 ЦКУ малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)".
В цій ситуації до таких спадкоємців, яким належить обов"язкова частка у спадщині, належать: мати спадкодавця (їй 80 років і вона непрацездатна за віком), діти (синові 17 років - він неповнолітній, дочці 5 років - вона малолітня і вони непрацездатні також за віком).
Тепер визначаємось із розміром належної кожному із спадкоємців обов"язкової частки. Якби не бло заповіту, то все майно, в порядку вимог ст. 1261 ЦКУ спадкували би спадкоємці за законом першої черги, всі в рівних частках. Рівність часток спадкоємців у спадщині передбачена вимогами ст. 1267 ЦКУ. Тобто три спадкоємці успадкували б по 1/3 частці кожний.
Але оскільки громадянка К. залишила заповіт, то її мати і діти отримають у якості обов"язкової частки лише половину від того, що могли б мати за законом - половина від 1/3 становить 1/6 частка.
Відповідь: племінниця успадкує за заповітом 1/2 частку майна громадянки К., що в грошовому виразі становить 60 тис., а мати, син і дочка громадянки К. успадкують по 1/6 частці кожен, що становить у грошовому вирізі по 20 тис. грн кожен.
Перевірка: 1/2 (60 тис) племінниці +1/6 (20 тис)матері+ 1/6 (20 тис) сину + 1/6 (20 тис) дочці = 120 тис.
Пояснення: