Існують дві точки зору щодо розуміння сутності соціальних та економічних прав людини і громадянина. Зазначають, що багато соціально-економічних прав мають характер принципів, правових стандартів і не забезпечуються безпосереднім захистом у судовому порядку. На підтвердження своєї позиції є положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Міжнародного пакту про соціальні, економічні та культурні права. Положення першого Пакту підлягають застосуванню без застережень, тоді як Положення другого Пакту реалізуються залежно від матеріальних можливостей держави та поступово. Аргументами на підтримку цієї думки є також те, що в деяких державах, наприклад у США, ця група прав не належить до категорії основних, а тому не включається в конституції. У Швейцарії Верховний Суд, який є органом конституційного контролю у цій державі, не поширює судовий захист і право подання конституційної скарги на соціально-економічні права. Такої ж позиції дотримується і Конституційний Суд Австрії. З огляду на другу точку зору таке розуміння соціально-економічних прав суперечить ст. 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а також ст. 8 Конституції України, згідно з якою норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
На відміну від особистих і політичних прав і свобод економічні, соціальні та культурні права є позитивними — їх забезпечення вимагає від держави певних дій.
Конституція України фіксує такі економічні, соціальні, культурні права і свободи
1) быть в порядке и подробно уведомленным на языке, который он понимает, о характере и основании предъявляемого ему обвинения;
2) иметь достаточное время и возможности для подготовки своей защиты и сноситься с выбранным им самим защитником;
3) быть судимым без неоправданной задержки;
4) быть судимым в его присутствии и защищать себя лично или через посредство выбранного им самим защитника; если он не имеет защитника, быть уведомленным об этом праве и иметь назначенного ему защитника в любом случае, когда интересы правосудия того требуют, безвозмездно для него в любом таком случае, когда у него нет достаточно средств для оплаты этого защитника;
5) допрашивать показывающих против него свидетелей или иметь право на то, чтобы эти свидетели были до , и иметь право на вызов и допрос его свидетелей на тех же условиях, какие существуют для свидетелей, показывающих против него;
6) пользоваться бесплатной переводчика, если он не понимает языка, используемого в суде, или не говорит на этом языке;
7) не быть принуждаемым к даче показаний против самого себя или к признанию себя виновным.
Перечисленные выше положения являются основными, базовыми стандартами справедливого уголовного процесса, обязанность по соблюдению которых ложится на каждое ратифицировавшее Пакт государство
Объяснение:
я не особо понял данного вопроса, можешь написать более корректно задать вопрос я постораюсь
Існують дві точки зору щодо розуміння сутності соціальних та економічних прав людини і громадянина. Зазначають, що багато соціально-економічних прав мають характер принципів, правових стандартів і не забезпечуються безпосереднім захистом у судовому порядку. На підтвердження своєї позиції є положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Міжнародного пакту про соціальні, економічні та культурні права. Положення першого Пакту підлягають застосуванню без застережень, тоді як Положення другого Пакту реалізуються залежно від матеріальних можливостей держави та поступово. Аргументами на підтримку цієї думки є також те, що в деяких державах, наприклад у США, ця група прав не належить до категорії основних, а тому не включається в конституції. У Швейцарії Верховний Суд, який є органом конституційного контролю у цій державі, не поширює судовий захист і право подання конституційної скарги на соціально-економічні права. Такої ж позиції дотримується і Конституційний Суд Австрії. З огляду на другу точку зору таке розуміння соціально-економічних прав суперечить ст. 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а також ст. 8 Конституції України, згідно з якою норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
На відміну від особистих і політичних прав і свобод економічні, соціальні та культурні права є позитивними — їх забезпечення вимагає від держави певних дій.
Конституція України фіксує такі економічні, соціальні, культурні права і свободи
1) быть в порядке и подробно уведомленным на языке, который он понимает, о характере и основании предъявляемого ему обвинения;
2) иметь достаточное время и возможности для подготовки своей защиты и сноситься с выбранным им самим защитником;
3) быть судимым без неоправданной задержки;
4) быть судимым в его присутствии и защищать себя лично или через посредство выбранного им самим защитника; если он не имеет защитника, быть уведомленным об этом праве и иметь назначенного ему защитника в любом случае, когда интересы правосудия того требуют, безвозмездно для него в любом таком случае, когда у него нет достаточно средств для оплаты этого защитника;
5) допрашивать показывающих против него свидетелей или иметь право на то, чтобы эти свидетели были до , и иметь право на вызов и допрос его свидетелей на тех же условиях, какие существуют для свидетелей, показывающих против него;
6) пользоваться бесплатной переводчика, если он не понимает языка, используемого в суде, или не говорит на этом языке;
7) не быть принуждаемым к даче показаний против самого себя или к признанию себя виновным.
Перечисленные выше положения являются основными, базовыми стандартами справедливого уголовного процесса, обязанность по соблюдению которых ложится на каждое ратифицировавшее Пакт государство
Объяснение:
я не особо понял данного вопроса, можешь написать более корректно задать вопрос я постораюсь