Уборщица Т. проводила уборку в закрепленном за ней помещении. Во время удаления пыли с поверхности люстры, люстра сорвалась и разбилась. Материальный ущерб по данным бухгалтерии составил 5000 рублей. Т. отказалась возместить ущерб, утверждая, что вины ее нет, так как люстра сорвалась и разбилась потому, что рабочие в свое время плохо ее закрепили. Во к задаче: Вправе ли администрация возложить материальную ответственность на работника в данном случае?
Відповідь:
Мій варіант відповіді. Якщо у автолюбителя була мисливська зброя, то скоріше за все вона була належним чином зареєстрована. На нього було здійснено озброєний напад, тому що нападники одразу ж прострелили колеса автомобіля, що стало причиною неможливості втечі. Крім того, напад здійснено групою осіб – троє молодиків, які почали його грабувати або скоріше за все взагалі здійснили розбійницький напад (якщо у них була зброя, то думаю, що вони нею погрожували) . Автолюбитель з метою захисту свого життя і майна відкрив вогонь і ранив одного з нападників. Вважаю, що його дії є необхідною обороною.
Згідно вимог ст. 36 Кримінального кодексу України « 1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони»
Вважаю також, що перевищення меж необхідної оборони теж не було, бо згідно вимог цієї ж статті «Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає».
Пояснення:
Объяснение:
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 р. N 10-рп/99 про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).