Ученик 10 класса Кирилов предложил своей знакомой Личкиной «прокатиться на иномарке», имея в виду совершить угон чужого автомобиля. Однако Личкина посчитала более правильным использовать для поездки автомобиль своего отчима. Она тайком взяла ключи от этого автомобиля и передала их Кирилову. Тот открыл гараж, где находился автомобиль, завладел им и вместе с Личкиной поехал на озеро, однако не справился с управлением, совершил наезд на препятствие и существенно повредил транспортное средство. Кирилов и Личкина были задержаны. Будет ли нести уголовную ответственность Кирилов и Личкина?

 С учетом того, что жизнь и здоровье гражданина являются абсолютными ценностями, любое повреждение здоровья гражданина и тем более лишение его жизни должны считаться противоправными. Лишь в исключительных случаях, которые указаны в законе, причинение вреда жизни или здоровью человека может считаться допустимым. Однако при причинении вреда работодателями (нанимателями) жизни или здоровью работников не может быть обстоятельств, исключающих противоправность. В этой связи отстаивается позиция об отсутствии необходимости говорить о противоправности как условии возникновения обязательств вследствие причинения вреда жизни или здоровью работника при исполнении им трудовых обязанностей, наличие которого нужно специально устанавливать, так как всякое поведение работодателя, причиняющее вред здоровью (жизни) работника, является противоправным.

Людина використовує ґрунт для вирощування різноманітних рослин. вони їй їжу і корм для свійських тварин. рослини вбирають із ґрунту поживні речовини. знижується його родючість. тому хлібороби вносять у ґрунт перегній, торф і мінеральні добрива. однак до ґрунту треба повертати стільки поживних речовин, скільки їх забрали рослини. якщо ж мінеральних доьрив внести забагато, то вони отруять ґрунт. у посушливі місяці весни і літа люди поливають рослини.проте надмірне поливання користі не приносить, томущо він засолюється. на засоленому ґрунті культурні рослини не ростуть. щоб збагатити ґрунт вологою, треба взимку проводити снігозатримання. навесні - затримувати талі води, а влітку - вологу дощів.   дуже небезпечними для ґрунту є отрутохімікати. за їх люди знищують бур'яни та тварин - шкідників. ці речовини накопичуються в ґрунті. в ньому гине все живе, він стає "мертвим".   з пагорбів ґрунт можуть змивати дощові й талі води.щоб цього не сталося, на схилах пагорбів висаджують дерева і кущі, висівають багаторічні трави. рослини своїм корінням закріплюють ґрунт.     великою бідою для ґрунту на широких ланах є сильні вітри і чорні бурі. вони за лічені хвилини піднімають у повітря шар ґрунту. зупинити їх можуть лише лісозахисні смуги. вони не розгулятися вітрам.     треба не лише охороняти ґрунт і підвищувати його родючість, а й розумно використовувати. спороджувати житлові будинки, підприємства можна там, де ґрунт неродючий або малородючий. якщо треба бурати свердловину чи будувати шахту, то слід спочатку зняти родючий шар ґрунту і перевезти його на інше місце.  настав час бити в дзвони! людина забула про своє біологічне коріння, відірвалась від природних законів, що призвело до біосферних проблем. ще не пізно всім разом вигукнути "sos" – save our soils, що в перекладі з ійської значить "врятуйте наші грунти". вигукнути і самим себе почути. почути і розпочати діяти, оскільки крім нас самих більше нікому рятувати наше майбутнє.  чому так актуально постала проблема охорони грунтів? будучи компонентами дуже тонко природних екосистем і знаходячись у динамічній рівновазі з усіма іншими складовими біосфери, в умовах інтенсивного використання, грунти часто втрачають свою природну родючість, деградують чи навіть цілком руйнуються. природно, деградація грунтів і грунтового покриву має місце там, де наша діяльність може бути визначена як нераціональна, екологічно необгрунтована, невідповідна природному біосферному потенціалу конкретної території.  протягом сторіч, а в деяких районах навіть тисячоліть, людина використовує грунти дуже ефективно, не тільки не руйнуючи їх, але навіть підвищуючи їхню родючість чи перетворюючи в родючі угіддя природно-марні землі. водночас за історію людської цивілізації було безповоротно зруйновано і загублено більше продуктивних грунтів, ніж зараз розорюється в усьому світі. дві третини, якщо не три чверті, усіх сучасних орних грунтів пі різним деґра-даційним процесам, а щорічні безповоротні втрати орних грунтів світу сягають 6-7 млн. га. з них близько 1 млн. га відчужуються для не-сільськогосподарського використання, а 5-6 млн. га залишаються просто занедбаними внаслідок деградації і з часом перетворюються в пустелю  (в.а.ковда, 1981).  серед основних причин втрати грунтової родючості слід відзначити патологію грунтового профілю та генетичних горизонтів  (ерозія і дефляція, переущільнення поверхневих горизонтів, відчудження грунту з функціонуючих екосистем),  порушення біоенергетичного режиму грунтів та екосистем  (девеґетація і дегуміфікація грунтів, грунтовтома та виснаження),  порушення водного і хімічного режимів едафотопів(опустелювання, зсуви, селі, вторинне засолення, природна і вторинна кислотність, переосушення),  забруднення та хімічне отруєння грунтів.  отже,  охорона грунтів  – це найгостріша проблема, з якою безпосередньо пов'язане відтворення біорізноманіття та забезпечення продуктами харчування населення планети. охорона грунтів – не самоціль. охорона і раціональне використання грунтів – єдине ціле; це система заходів, спрямованих на захист, якісне поліпшення і науково-обгрунтоване використання земельних фондів. охорона грунтів необхідна для збереження та підвищення їх репродуктивної функції, для підтримки стійкості біосфери.