В организации между инспектором отдела кадров Л. Суржиной
и юрисконсультом А. Вудяковой возник спор по поводу ст. 237 ТК РФ.
Инспектор считает, что работодатель не имеет права добровольно возмещать моральный вред, что это возможно только на основании решения суда.
Юрисконсульт полагает, что такое суждение не основано на ст. 237 ТК РФ.

В качестве примера можно привести процесс реализации компенсационной функции права, где речь идет о полном возмещении причиненного ущерба. Так, ст. 53 Конституции РФ предусматривает право граждан на возмещение вреда, причиненного незаконными действиями (или бездействием) органов государственной власти или их должностных лиц.

Реализация же восстановительной функции права состоит в отмене принятых юридических и иных решений, восстановлении нарушенных прав, связей, отношений. Так, ст. 12 ГК РФ предусматривает «восстановление положения, существующего до нарушения права».

Таким образом, как видно из приведенных примеров, конечной целью реализации функций права является нормализация, упорядочение общественных отношений, укрепление правопорядка.

Відповідь:

На мою думку, суд повинен відмовити у задоволенні позову Іванова С.М. Згідно вимог ст. 31 Сімейного кодекс України «Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованням нею, ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо). Залишається лише доказати в суді, що Іванов С.М. дійсно приховав факт наявності у нього дітей від нареченої.

Пояснення: