Задача № 3. Неповнолітні Тетяна – 17 років і Артем – 18 років вирішили зареєструвати шлюб і звернулися до церкви, де їм було відмовлено, оскільки Тетяні ще не виповнилося 18 років, і порадили звернутися до суду, а потім у виконком із заявою про зниження шлюбного віку. Працівник виконкому сказав, що шлюбний вік може бути знижений лише на 1 рік, але, як виняток, Тетяні дозвіл на шлюб був даний, і наречений та наречена відправилися до органів РАЦСу. Працівник органу РАЦСу повідомив, що реєстрація шлюбу неповнолітніх проводиться обов’язково в присутності їхніх батьків та свідків. Шлюб зареєстрували урочисто. Після цього молодята звернулися до нотаріуса з проханням засвідчити шлюбний договір. Нотаріус засвідчив шлюбний договір тільки після пред’явлення свідоцтва про шлюб, пояснивши їм їхні права та обов’язки. Під час шлюбу в цієї пари народилася дочка Аліна. Коли їй було 5 місяців, Артем без згоди Тетяни подав позов про розірвання шлюбу. Суд позов задовольнив і стягнув з Артема аліменти на користь дочки.
1. Знайдіть помилки в тексті й поясніть виправлення відповідно чинного законодавства (СКУ).
- государственная гражданская служба;
- военная служба;
- правоохранительная служба.
Кроме того, исследуя понятие «государственная служба», следует сделать вывод о том, что государственная гражданская служба подразделяется на федеральную государственную гражданскую службу и государственную гражданскую службу субъекта РФ, а военная служба и правоохранительная служба являются видами федеральной государственной службы.
ответ:Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Звідси можемо назвати такі ознаки, які характеризують покарання:
- захід примусу, який є карою;
- переслідує мету виправлення засуджених, а також запобігання і вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами;
- застосовується від імені держави;
- лише у вироку суду;
- тільки щодо особи, яка винна у вчиненні злочину;
- обмежує права і свободи засудженого, але не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
КК визначає, що до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:
1) штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині Кодексу.
Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини КК не передбачено вищого розміру штрафу.
Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, якщо його спеціально передбачено в санкції статті Особливої частини КК.
Уразі неможливості сплати штрафу, суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років;
2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Цей вид покарання може бути призначений як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.