20. Вид уяви, який скеровується спеціальною метою створити образ того чи іншого об’єкта, називається: а) аналогією;
б) акцентуванням;
в) мимовільним;
г) довільним.
21. Прийом створення нового образу, який полягає в навмисному посиленні в об’єкті певних ознак, що виявляються домінуючими на фоні інших, — це:
а) типізація;
б) аналогія;
в) акцентування;
г) аглютинація.
22. Вид уяви, який характеризується створенням людиною образів нових для неї об’єктів на основі їх словесного опису, графічного чи музичного зображення, називається:
а) довільною уявою;
б) мимовільною уявою;
в) творчою уявою;
г) репродуктивною уявою.
23. Прийом, що полягає у виділенні суттєвого, яке повторюється в однорідних фактах, і втіленні його у новому конкретному образі, - це:
а) аналогія;
б) акцентування;
в) аглютинація;
г) типізація.
24. Вид уяви, який знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього, називається:
а) аглютинацією;
б) мрією;
в) гіперболізацією;
г) літотою.
25. Локатор та «електронне око» були створені за до такого прийому уяви як:
а) акцентування;
б) аглютинація;
в) типізація;
г) аналогія.
26. Образи русалки, мінотавра, пегаса створені за до такої форми уяви, як:
а) типізація;
б) гіперболізація;
в) схематизація;
г) аглютинація.
27. Технічні винаходи: тролейбус, аеросани, літак-амфібія створені за до такої форми уяви, як:
а) аглютинація;
б) типізація;
в) аналогія;
г) акцентування.
28. За до якого прийому уяви створено образи таких казкових героїв: Хлопчик-Мізинчик, Дюймовочка, ельф, гном:
а) схематизація;
б) гіперболізація;
в) аглютинація;
г) літота.
29. Художник створює карикатури й шаржі за до такого прийому уяви, як:
а) типізація;
б) аналогія;
в) аглютинація;
г) акцентування.
30. Вид уяви, який проявляється тоді, коли необхідно відтворити уявлення об’єкта, що якомога повніше відповідає його опису, називається:
а) відтворюючою;
б) творчою;
в) мрією;
г) репродуктивно-творчою.
31. Механізм переробки уявлень в уявні образи, що полягає у приєднанні в уяві частин чи властивостей одного об’єкта до іншого, називається:
а) абстрагуванням;
б) аглютинацією;
в) гіперболізацією;
г) схематизацією.
32. Про який прийом створення уявних образів йдеться: М. Горький радив молодим письменникам: «Якщо ви описуєте крамаря, то треба зробити так, щоб в одному крамареві було описано тридцять крамарів, щоб цієї речі читачі в Херсоні, бачили херсонського крамаря, а читачі Арзамаса — арзамаського…»:
а) аглютинація;
б) гіперболізація;
в) загострення;
г) типізація.
33. Психологічний механізм уяви — це:
а) типологічні особливості вищої нервової діяльності;
б) дисоціація життєвих вражень та об’єднання виокремлених елементів у нові комбінації;
в) виконання різних розумових дій, завдяки чому зберігається зв’язок продуктів людської фантазії з реальністю;
г) здатність нервової системи фіксувати й зберігати враження.
34. Відтворення образу предмета, що ґрунтується на минулому досвіді суб’єкта і виникає під час відсутності впливу предмета на органи чуття, називається:
а) відчуттям;
б) сприйняттям;
в) уявленням;
г) почуттям.
35. Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особистості є:
а) ятрогенія;
б) ідеомоторні акти;
в) аглютинація;
г) тактильно-кінестетичні відчуття.
36. Між уявленнями різних людей існує відмінність:
а) за яскравістю;
б) за повнотою образу;
в) за виразністю;
г) за яскравістю, повнотою й виразністю.
37. Пасивну й активну уяву розрізняють:
а) за предметом відображення;
б) за формою існування матерії;
в) за спрямованістю відображення;
г) за ступенем психічної активності.
38. Підставою класифікації уяви на зорову й слухову є:
а) форма існування матерії;
б) предмет відображення;
в) провідний аналізатор;
г) активність суб’єкта.
39. Процес створення людиною образів бажаного майбутнього — це:
а) мрія;
б) марення;
в) утопія;
г) фантазія.
40. Нетактовне слово вчителя, що травмує психіку учня, породжуючи фантастичні страхи, може викликати такий нервовий розлад, як:
а) ятрогенія;
б) дидактогенія;
в) стигма;
г) аглютинація.
41. «Склеювання» різних якостей, властивостей, частин, які в повсякденному житті не поєднуються, називається:
а) гіперболізацією;
б) схематизацією;
в) типізацією;
г) аглютинацією.
42. Прийом збільшення або зменшення якостей чи властивостей предмета, зміни кількості його частин або їхнє зміщення називається:
а) гіперболізацією;
б) схематизацією;
в) типізацією;
г) аглютинацією.
43. Уява, що завжди спрямована на розв’язання творчого або особистісного завдання називається:
а) активною;
б) репродуктивною;
в) оригінальною;
г) творчою.
44. Прийом створення уявних образів, що найяскравіше відображається у шаржах, називається:
а) аглютинацією;
б) перебільшенням;
в) типізацією;
г) акцентування.
извини мне нужны не бань