3.в некоторых странах при составлении контракта между учителем и обучаемым ставят вопросы: "желаете обучаться с контролем или без контроля? ", "желаете получать оценки или будете овладевать курсом без оценок? " если обучаемый хочет учиться без контроля и без оценок, плата за обучение в 3-4 раза меньше, чем за обучение в условиях жесткого контролирования и объективного оценивания. почему? как вы это объясните?
Одна из причин игнора со стороны подруги — это то, как на нее подействовал какой-то поступок с вашей стороны. Возможно, она считает, что вы и сами понимаете, какой поступок осуждается и почему.
Такое случается, когда в между вами была какая-то проблема, и у вашей подруги осталось чувство, что эта проблема так и не была решена. Возможно, в вашем общении появилось что-то новое, но при этом относящееся к той проблеме. И вместо того, чтобы обсудить с вами проблему повторно, она решила вовсе прервать контакт.
В подобных ситуациях честно взгляните на свое поведение, и как оно могло восприняться вашей подругой. Если у вас были какие-то проблемы в отношениях с подругой, и вы действительно давно с ней знакомы, вам не должно составить труда догадаться, из-за чего вас теперь игнорируют. То, что вы можете быть удивлены реакции подруги или, возможно, осуждаете «неадекватность» ее поведения, еще не отменяет чувств вашей подруги по отношению к сложившейся ситуации. Как только вы распознаете, из-за чего возник сыр-бор, отправьте подруге сообщение в духе:
«Я от тебя уже давно ничего не слышала, и я пытаюсь понять почему. Это не из-за того, что я тогда *вставьте сюда проблему*? Если из-за этого прощения. Я знаю, что мы это уже обсуждали. Я хотела бы исправиться и примириться, и если ты готова, дай знать .»
Объяснение:
Отметь как лучший ответ
Можливість соматичних психосоматичних взаємовпливів встановлена давно. Відомо, що життєрадісні люди, оптимісти, гумористично оцінюючи життєві ситуації менш хворіють і довше живуть. Відомо, що рани у воїнів загоюються швидше, якщо їх надихають великі ідеї, які супроводжуються підняттям настрою. Психосоматичні взаємовпливи, як психосоматичні хвороби, являють собою об'єктивну реальність. Серед складових хвороби синдромальних картин постійно співіснують ознаки соматичного неблагополуччя і симптоми зміни психіки.
Люба хвороба, навіть якщо вона не супроводжується руйнівними змінами мозкової діяльності, обов'язково змінює психіку хворого внаслідок появи нових, відсутніх до хвороби форм реагування хворого на хворобу. В цих випадках мова піде про вплив страхів, неспокою, хвилювання хворого за наслідок хвороби (своєрідних аутопсихогеній) на його особистість. Таке хвилювання має, як правило, складний характер і включає хвилювання суто індивідуальні (чим загрожує мені ця хвороба?), які завжди тісно взаємопов'язані з хвилюваннями, які мають суспільний (соціальний) характер, в зв'язку з відношеннями до даної хвороби, які склалися в суспільстві, з особливостями її соціального звучання. Останній варіант опасань найбільш яскраво виявляється при заразних, соціально небезпечних хворобах (чума, холера, сифіліс).
Порушення, які відбуваються в результаті розвитку соматичної хвороби, встановленого в організмі гомеостазу діяльності систем і органів супроводжується змінами характеру нервової імпульсації, яка надходить від таких систем (органів) в головний мозок, зміною вісцерально церебральної (соматопсихічної) рівноваги. В результаті змінюється фізіологічні параметри вищої нервової діяльності, що і складає фізіологічний механізм відхилень в психічній діяльності. Зворотній зв'язок вносить нові якості, видозмінюючи соматопсихічну рівновагу в цілому і специфіку психіки хворого.
Діапазон варіантів усвідомлення хвороби
Взаємовідносини між об'єктивним змістом хвороби і усвідомленням її розкривається краще на відносно простій моделі. Різна рана на долонній поверхні останньої фаланги вказівного пальця правої руки. Поверхня її чиста, кровотеча припинилася швидко, це звичайне, як правило, нешкідливе пошкодження тканин. Разом з тим зовнішня типовість такої рани у різних хворих супроводжується неоднаковою оцінкою, усвідомленням її: від повного душевного спокою і байдужості, сприйняття такої рани як незначного явища до панічної охопленості страхом з супроводжуючими вегетативними порушеннями.
У одного хворого ігалась саме така невгамовна реакцію ю Його уява малювала картини катастрофи, спочатку через " можливості повторної кровотечі", а пізніше у зв'язку з "можливістю зараженням правцем". Протягом тижня, коли вже зникли сліди самої рани, в хворій зміні свідомості його продовжували змінюватись уявлення про катастрофічні наслідки.