Форм слов (слово- форм)?
DO
Задание 360. Прочитайте. Исправьте ошибки. Запиши-
те правильные варианты. Подчеркните главные члены.
Обозначьте формообразовательные суффиксы и оконча-
ния в формах глаголов времени.
1. Два товарища село друг против друга за стол.
2. Машина с детьми, миновав мостик, подъехали к во-
ротам школы. 3. На собрании обсуждались много раз-
ных вопросов. 4. Софья с Ниной жила в противопо-
ложных концах города. 5. Взявшись за руки, Маша с
Олей побежала к реке. 6. Повесть Л. Н. Толстого «Дет-
ство» мне очень понравилось. 7. Никто, даже самые
ученики, не могли ответить на этот вопрос.
8. Кто из вас опоздали сегодня? 9. Ряд учащихся не су-
мело ответить на этот вопрос.
93

Чудеса случаются,это я понял после одного случая. это было летом, я как всегда играл на улице с друзьями и вдруг ко мне подошла мама и сказала что мы переезжаем в другую страну,я тогда был маленьким и ничего не понимал,а оказалось что мы уезжали из-за того что моей бабушке нужна операция за границей,я любил её и не хотел чтобы она умерла.она для меня была лучшим другом. ми переехали в швейцарию,там мы пошли в больницу и я долго сидел возле бабушки и плакал,я сильно просил бога чтобы она выжила,и всё-таки меня услышали.и бабушка выжила,это было 10 лет сейчас ей уже 103 года,и она прекрасно себя чувствует)

як відомо з тексту роману дж. свіфта «мандри гуллівера», головний герой, гуллівер, потрапив у ліліпутію.

жителі цієї країни, ліліпути, досить дивні. вони у дванадцять разів менші за гуллівера, але їм вдалося його зв’язати. звичайно, герой міг вирватися з цієї не­волі, адже він був сильним, але скорився, бо ліліпути-таки завдавали йому болю. гуллівер дозволяв робити з собою що завгодно, покірно сприймав усі вчинки лілі­путів, бо вважав нетактовним порушувати закони гостинності. незважаючи на те, що людина-гора, як ліліпути назвали гуллівера, сприймав усі умови угоди, навіть якщо вони були принизливими для нього, він не був вільною людиною.

гуллівер погоджується жити на прив’язі, дозволяє обшукувати кишені, схиля­ється перед імператором і починає говорити з ним улесливо й запопадливо. слід сказати, що героя не тривожить ганебність його становища, і складається вражен­ня, що в нього немає жодних нарікань на свою долю.

дивно, але велетень став маріонеткою у ліліпутів! мабуть, атмосфера під­лабузництва вплинула і на гуллівера, і він теж пристосовується до певних умов життя.

але стався один випадок, який змінив ставлення гуллівера до ліліпутів. геро­єві загрожувало страшне покарання з боку імператора ліліпутів: гуллівера мали осліпити. на думку ліліпутів, очі гулліверові зовсім не потрібні, «адже можна ди­витися на світ очима міністрів». тобто мета ліліпутів — нівелювати його як осо­бистість, зробити з нього покірного слугу. цей факт змусив його переглянути свої погляди, у гуллівера прокидається людська гідність, що породжує рішучість, здатність до активних дій. він тікає до блефуска. а за кілька місяців повертаєть­ся до ії.

я подумала про те, що жителі фантастичної країни ліліпутії надто маленькі. вони дуже метушливі, нагадують чимось комах, але живуть за людськими закона­ми, розв’язують людські проблеми, дрібні й нікчемні вони у ліліпутів, яких поло­нили улесливість, підлабузництво, ницість, підступність. їхнє королівство лише на перший погляд здається нормальним, а насправді ним править ницість і зло. зро­бивши своїх героїв маленькими, свіфт не хотів образити людей низьких на зріст. страшним є не маленький зріст, а маленька душа, не здатна на благородство.

тому слід завжди пам’ятати, що ніколи, ні за яких обставин не треба забувати про людську гідність, яка не дозволить плазувати ні перед ким.

источник: як не перетворитися на ліліпута? - твори | зно