Ти про еир людиною, багато в чому обумовлеем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.
Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь гав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна гати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.
Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії.
Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.
Первобытное общество возникло в доисторическую эпоху. Люди занимались охотой, рыболовством, собирательством. Люди овладели огнем, у них развился язык. Сначала не существовала частная собственность, потом она появилась, общество начало расслаиваться. Люди уже занимались земледелием, скотоводством. Усовершенствовались орудия труда, появилось ремесло. Во времена первобытного общества существовала общая собственность на землю и орудия труда, применялся коллективный труд, были плохо развиты производительные силы, люди сильно зависели от природы, существовало уравнение в распределении. На этапе цивилизации уже возникали города, государства, получила развитие письменность. Появилась политическая власть с государственными институтами: армией, полицией. Возникло право, которое было оформлено в виде законов и зафиксировано в документах. Получило развитие искусство. Произошло окончательное расслоение общества. Первые цивилизации появляются в конце четвертого тысячелетия до нашей эры. Жизнь человека уже подчинялась строгим законам, праву. Человек уже не был замкнут в своей родовой семье, он общался с другими людьми. Люди уже больше овладевали культурой, раз появилась письменность и развивалось искусство. Человек уже не сражался с природой, а подчинял ее себе. У него появились время и силы, чтобы развивать культуру. Именно тогда, когда наступило время цивилизации, происходил бурный расцвет искусства. Люди отошли от варварства.
Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.
Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь гав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна гати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.
Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії.
Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.
От первобытного общества к цивилизации
Первобытное общество возникло в доисторическую эпоху. Люди занимались охотой, рыболовством, собирательством. Люди овладели огнем, у них развился язык. Сначала не существовала частная собственность, потом она появилась, общество начало расслаиваться. Люди уже занимались земледелием, скотоводством. Усовершенствовались орудия труда, появилось ремесло. Во времена первобытного общества существовала общая собственность на землю и орудия труда, применялся коллективный труд, были плохо развиты производительные силы, люди сильно зависели от природы, существовало уравнение в распределении. На этапе цивилизации уже возникали города, государства, получила развитие письменность. Появилась политическая власть с государственными институтами: армией, полицией. Возникло право, которое было оформлено в виде законов и зафиксировано в документах. Получило развитие искусство. Произошло окончательное расслоение общества. Первые цивилизации появляются в конце четвертого тысячелетия до нашей эры. Жизнь человека уже подчинялась строгим законам, праву. Человек уже не был замкнут в своей родовой семье, он общался с другими людьми. Люди уже больше овладевали культурой, раз появилась письменность и развивалось искусство. Человек уже не сражался с природой, а подчинял ее себе. У него появились время и силы, чтобы развивать культуру. Именно тогда, когда наступило время цивилизации, происходил бурный расцвет искусства. Люди отошли от варварства.
Объяснение: