Прийшла похмура дощова осінь. Погода погана. Небо вкрите сірими хмарами. Цілий день ллє холодний дощ. Дороги розмило. Дме різкий вітер. Всі доріжки в парках і садах посипані жовтим листям. У дворі, на вулицях бруд, калюжі. З кожним днем все холодніше. Дні стають коротшими, а ночі довшими. Не за горами прихід зими. Вчора відлетіли в теплі краї граки. Набагато раніше, ще в серпні, покинули свої гнізда стрижі та ластівки. Вони довго кружляли над полями, високими пагорбами і прощалися з рідними місцями. Зарившись глибоко в землю, поховалися комахи. Осінь — сумна пора. В лісі порожньо й дуже тихо. Споглядання в'янучої природи навіває сумні думки. Здається, що вже не буде ні сонця, ні світла, ні фарб... В таку погоду краще сидіти вдома, закутатися в теплий плед і пити чай.
На русском: Пришла хмурая дождливая осень. Погода стоит ненастная. Небо покрыто серыми тучами. Целый день льет холодный дождь. Дороги размыло. Дует резкий ветер. Все дорожки в парках и садах усыпаны жёлтыми листьями. Во дворе, на улицах грязь, лужи. С каждым днём всё холоднее. Дни становятся короче, а ночи длиннее. Не за горами приход зимы.
Вчера улетели в тёплые края грачи. Гораздо раньше, еще в августе, покинули свои гнезда стрижи и ласточки. Они долго кружились над полями, высокими холмами и прощались с родными местами. Зарывшись глубоко в землю, попрятались насекомые.
Осень — унылая пора. В лесу пусто и очень тихо. Созерцание увядающей природы навевает грустные мысли. Кажется, что уже не будет ни солнца, ни света, ни красок… В такую погоду лучше всего сидеть дома, закутаться в тёплый плед и пить чай.
Ось і настала осінь. Пора, яку ще називають золотою.
Довкола усе змінюється. Осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. Листя поволі опадає на землю. Трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. Птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. Горобці злітаються на червону горобину та калину.
Людям осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах доспіли овочі і фрукти.
Прийшла похмура дощова осінь. Погода погана. Небо вкрите сірими хмарами. Цілий день ллє холодний дощ. Дороги розмило. Дме різкий вітер. Всі доріжки в парках і садах посипані жовтим листям. У дворі, на вулицях бруд, калюжі. З кожним днем все холодніше. Дні стають коротшими, а ночі довшими. Не за горами прихід зими. Вчора відлетіли в теплі краї граки. Набагато раніше, ще в серпні, покинули свої гнізда стрижі та ластівки. Вони довго кружляли над полями, високими пагорбами і прощалися з рідними місцями. Зарившись глибоко в землю, поховалися комахи. Осінь — сумна пора. В лісі порожньо й дуже тихо. Споглядання в'янучої природи навіває сумні думки. Здається, що вже не буде ні сонця, ні світла, ні фарб... В таку погоду краще сидіти вдома, закутатися в теплий плед і пити чай.
На русском:
Пришла хмурая дождливая осень. Погода стоит ненастная. Небо покрыто серыми тучами. Целый день льет холодный дождь. Дороги размыло. Дует резкий ветер. Все дорожки в парках и садах усыпаны жёлтыми листьями. Во дворе, на улицах грязь, лужи. С каждым днём всё холоднее. Дни становятся короче, а ночи длиннее. Не за горами приход зимы.
Вчера улетели в тёплые края грачи. Гораздо раньше, еще в августе, покинули свои гнезда стрижи и ласточки. Они долго кружились над полями, высокими холмами и прощались с родными местами. Зарывшись глубоко в землю, попрятались насекомые.
Осень — унылая пора. В лесу пусто и очень тихо. Созерцание увядающей природы навевает грустные мысли. Кажется, что уже не будет ни солнца, ни света, ни красок… В такую погоду лучше всего сидеть дома, закутаться в тёплый плед и пить чай.
Ось і настала осінь. Пора, яку ще називають золотою.
Довкола усе змінюється. Осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. Листя поволі опадає на землю. Трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. Птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. Горобці злітаються на червону горобину та калину.
Людям осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах доспіли овочі і фрукти.
Осінь можна назвати чарівницею.