Напевно кожен з нас хоч раз у житті стикався з поняттям “честь”. У зв’язку з цим виникає питання про те, що таке честь, відповідь на який знайти не так вже легко.
Поняття “честь” – комплексне, так як включає в себе як етичний, так і соціальний аспекти. Честь пов’язана з оцінкою якостей індивіда. Це такі якості, як вірність, гідність, справедливість, благородство і правдивість. Честь можна трактувати як почуття, викликане соціальними чи культурними традиціями, матеріальним становищем або особистими амбіціями людини. Що таке честь? Честю є те почуття, яке притаманне індивіду спочатку, це невід’ємна частина його особистості.
Що таке честь? Твір такого типу часто задають школярам. А все тому, що ця тема сприяє міркуванню і надалі осмислення багатьох процесів, що відбуваються навколо підлітка. Адже відповідь на питання: “Що таке честь?” для кожного свій, немає універсальної відповіді.
Хтось, начитавшись класики світової літератури, скаже, що честь – це те почуття і та реакція, яка послідує за образою у вищому світі лицаря, знатної вельможі або будь-якого поважаючого себе людину.
Для інших честь – це вести себе гідно в ситуації, коли тебе зачіпають. Не реагувати на виклик, який посилають тобі роздратовані співрозмовники. Це той стан холоднокровності і бездіяльності, яке не могли дозволити собі лицарі і вельможі, так як були загнані в рамки вищого світу, який вимагав з’ясування стосунків у вигляді дуелі.
Яке б визначення “честі” ви не вибрали для себе, важливо пам’ятати: “Бережи честь змолоду, а плаття знову”. Народна мудрість т
Нам часто приходится слышать, что мы читаем не так много, как наши родители, бабушки и дедушки в нашем возрасте. Наверное, это так. Я и мои сверстники все больше проводим время в Интернете. В нем масса интересных вещей. А еще там собранно практически все то, что когда-то кем-то было написано или сказано. Но если хорошенько подумать: откуда все там взялось? Как появилось? Безграмотный, ничего не знающий человек, не смог бы все это придумать, составить. Такое возможно лишь в том случае, если он сам много читал, учил, узнавал. А основательные знания можно получить только из книг. Не зря ведь говорят: «Книга – самый мудрый учитель».
Я даже не могу вспомнить, когда произошло мое знакомство с книгой. Наверняка тогда, когда моими единственными словами были только «мама» и «папа». Мне, как и всем детям читали сказки: «Колобок», «Репка», «Курочка ряба», «Гуси-лебеди». И мне это нравилось! Всем детям нравится, когда им читают.
Сейчас каждый из нас сам выбирает, что ему читать – не нужно дожидаться, когда освободятся родители. А это значит, что в любую минуту можно нырнуть в совершенно иное измерение. Просто берешь, открываешь книгу – и ты уже там! Есть хорошее выражение: «Книга не самолёт, а за тридевять земель унесёт». И не важно, сделана она по старинке – из бумаги или её странички светятся с монитора компьютера. Главное, что с ней перед тобой открывается маленькое окошко в большой мир. Хорошая книга, как верный друг, который дарит тебе знания. Причем делают это по-доброму и не навязчиво.
Вот, например, учебники – старшие приятели. Поэзия Пушкина или Некрасова – друзья-романтики. Книги Анатолия Рыбакова – друзья-герои, свято верящие в справедливость. Фантастические повести Кира Булычева – друзья-исследователи, для которых дружба дороже всех приключений…
Любая книга – новый друг со своим характером, взглядом на жизнь. Думаю, чем больше хороших друзей, тем лучше. Мне с ними интересно.
Поняття “честь” – комплексне, так як включає в себе як етичний, так і соціальний аспекти. Честь пов’язана з оцінкою якостей індивіда. Це такі якості, як вірність, гідність, справедливість, благородство і правдивість. Честь можна трактувати як почуття, викликане соціальними чи культурними традиціями, матеріальним становищем або особистими амбіціями людини. Що таке честь? Честю є те почуття, яке притаманне індивіду спочатку, це невід’ємна частина його особистості.
Що таке честь? Твір такого типу часто задають школярам. А все тому, що ця тема сприяє міркуванню і надалі осмислення багатьох процесів, що відбуваються навколо підлітка. Адже відповідь на питання: “Що таке честь?” для кожного свій, немає універсальної відповіді.
Хтось, начитавшись класики світової літератури, скаже, що честь – це те почуття і та реакція, яка послідує за образою у вищому світі лицаря, знатної вельможі або будь-якого поважаючого себе людину.
Для інших честь – це вести себе гідно в ситуації, коли тебе зачіпають. Не реагувати на виклик, який посилають тобі роздратовані співрозмовники. Це той стан холоднокровності і бездіяльності, яке не могли дозволити собі лицарі і вельможі, так як були загнані в рамки вищого світу, який вимагав з’ясування стосунків у вигляді дуелі.
Яке б визначення “честі” ви не вибрали для себе, важливо пам’ятати: “Бережи честь змолоду, а плаття знову”. Народна мудрість т
Нам часто приходится слышать, что мы читаем не так много, как наши родители, бабушки и дедушки в нашем возрасте. Наверное, это так. Я и мои сверстники все больше проводим время в Интернете. В нем масса интересных вещей. А еще там собранно практически все то, что когда-то кем-то было написано или сказано. Но если хорошенько подумать: откуда все там взялось? Как появилось? Безграмотный, ничего не знающий человек, не смог бы все это придумать, составить. Такое возможно лишь в том случае, если он сам много читал, учил, узнавал. А основательные знания можно получить только из книг. Не зря ведь говорят: «Книга – самый мудрый учитель».
Я даже не могу вспомнить, когда произошло мое знакомство с книгой. Наверняка тогда, когда моими единственными словами были только «мама» и «папа». Мне, как и всем детям читали сказки: «Колобок», «Репка», «Курочка ряба», «Гуси-лебеди». И мне это нравилось! Всем детям нравится, когда им читают.
Сейчас каждый из нас сам выбирает, что ему читать – не нужно дожидаться, когда освободятся родители. А это значит, что в любую минуту можно нырнуть в совершенно иное измерение. Просто берешь, открываешь книгу – и ты уже там! Есть хорошее выражение: «Книга не самолёт, а за тридевять земель унесёт». И не важно, сделана она по старинке – из бумаги или её странички светятся с монитора компьютера. Главное, что с ней перед тобой открывается маленькое окошко в большой мир. Хорошая книга, как верный друг, который дарит тебе знания. Причем делают это по-доброму и не навязчиво.
Вот, например, учебники – старшие приятели. Поэзия Пушкина или Некрасова – друзья-романтики. Книги Анатолия Рыбакова – друзья-герои, свято верящие в справедливость. Фантастические повести Кира Булычева – друзья-исследователи, для которых дружба дороже всех приключений…
Любая книга – новый друг со своим характером, взглядом на жизнь. Думаю, чем больше хороших друзей, тем лучше. Мне с ними интересно.