Сейчас многие задумываються : какой бы я оставил след на земле ? Но если подумать каждый из нас оставляет след в сердцах близких и родных . Сейчас пошло такое время что каждый думает о себе . Но если честно то я не такой и если даже захочу оставить след на земле я обязательно это сделаю ! Я сделаю так что бы меня начали уважать , а с людми которыми я общался бы, казались самыми лучшыми , Так же можно сделать много впечатляющего для народа и интерестного для себя. На пример : построить школы , приюты, дома , университеты итд Я могу много чего перечислить, но я хочу что бы я этими поступками запомнился !
Бідна дівчинка живе з мачухою та злою лінивою сестрою. Вона старанно працює, а до неї ставляться жорстоко та зневажливо.
Їхньою казковою державою править маленька королева. Вона не хоче вчитися та ще й дуже примхлива. Забажалася їй серед зими кошик пролісків — та й годі! Видала вона наказ: за кошик пролісків видасть вона такий же кошик золота!
Жадібна мачуха посилає падчерку у страшну заметіль до лісу. Дівчинка йде, бо слухняна. У лісі вона бачить вогнище, біля якого зібралися дванадцять братів-місяців. Вона розповідає їм про свою біду. Місяці добре знають дівчинку, бо взимку вона збирає хмиз, восени — гриби, влітку — ягоди. Працює, немов бджілка. Січень тимчасово поступається місцем Квітню — і на галявині з’являються проліски. На згадку місяці дають їй каблучку. Якщо станеться щось погане, треба покотити ту каблучку по землі та проказати промовку. Місяці прийдуть на до
Мачуха та її донька йдуть до королівського палацу. Маленька королева наказує: усім їхати до лісу! Збирати проліски!
З нею вирушають професор, старий солдат та фрейліна. У зимовому лісі мачуха та її донька зовсім розгубилися. Вони зізналися, що проліски принесли не вони, а падчерка. Королева підступає до дівчинки, розпитує її, але вона не розкриває таємниці. Тоді королева велить зняти з бідної шубку, стару та латану, а каблучку її кидає в ополонку.
Бідна дівчинка вимушена звернутися по до до місяців.
Місяці з’являються один за одним. Ось тільки була зима — та вже весна, квіти! Квіти сходять — ягоди, гриби з’являються! Пішов дощ. Коней випрягли. Але верхи їздити ніхто не вміє. Ось коні і розбіглися. Місяці обертають злих мачуху та її доньку на собак, щоб вони тягли сани. Пішов сніг.
Падчерці місяці подарували візок та коней, нарядний одяг і скриньку з шубами.
Королева хоче наказати дівчинці, та доводиться навчитися просити: «Будь ласка, підвезіть нас...»
Добра дівчинка всіх наділяє теплим одягом та бере всіх у свій візок. А місяці повертають дівчинці її каблучку та кажуть, що чекають у гості.
Їхньою казковою державою править маленька королева. Вона не хоче вчитися та ще й дуже примхлива. Забажалася їй серед зими кошик пролісків — та й годі! Видала вона наказ: за кошик пролісків видасть вона такий же кошик золота!
Жадібна мачуха посилає падчерку у страшну заметіль до лісу. Дівчинка йде, бо слухняна. У лісі вона бачить вогнище, біля якого зібралися дванадцять братів-місяців. Вона розповідає їм про свою біду. Місяці добре знають дівчинку, бо взимку вона збирає хмиз, восени — гриби, влітку — ягоди. Працює, немов бджілка. Січень тимчасово поступається місцем Квітню — і на галявині з’являються проліски. На згадку місяці дають їй каблучку. Якщо станеться щось погане, треба покотити ту каблучку по землі та проказати промовку. Місяці прийдуть на до
Мачуха та її донька йдуть до королівського палацу. Маленька королева наказує: усім їхати до лісу! Збирати проліски!
З нею вирушають професор, старий солдат та фрейліна. У зимовому лісі мачуха та її донька зовсім розгубилися. Вони зізналися, що проліски принесли не вони, а падчерка. Королева підступає до дівчинки, розпитує її, але вона не розкриває таємниці. Тоді королева велить зняти з бідної шубку, стару та латану, а каблучку її кидає в ополонку.
Бідна дівчинка вимушена звернутися по до до місяців.
Місяці з’являються один за одним. Ось тільки була зима — та вже весна, квіти! Квіти сходять — ягоди, гриби з’являються! Пішов дощ. Коней випрягли. Але верхи їздити ніхто не вміє. Ось коні і розбіглися. Місяці обертають злих мачуху та її доньку на собак, щоб вони тягли сани. Пішов сніг.
Падчерці місяці подарували візок та коней, нарядний одяг і скриньку з шубами.
Королева хоче наказати дівчинці, та доводиться навчитися просити: «Будь ласка, підвезіть нас...»
Добра дівчинка всіх наділяє теплим одягом та бере всіх у свій візок. А місяці повертають дівчинці її каблучку та кажуть, що чекають у гості.