Упражнение 102. Прочитайте предложения. Спишите, расставляя недостающие знаки препинания. Междометия подчеркните. К каким группам по значению они относятся? Укажите производные междометия.

1. Ах мы так счасливы что вы летите с нами! (В. П. Аксёнов)
2. Я разлепила веки взглянув на часы. Ого Давно пора вставать. (И. Грекова)
3. О батюшки где я? Ой дяденька! Ой пустите! (Е. И. Замятин)
4. - На прикури - сказал Свицов протягивая спички. - Ух напужал! - признал Плечевой. (В. Н. Войнович)
5. Он скосил глаза в Женькину тетрадь. Ну и Бедный Женечка барахтался в числах как утопающий телёнок среди плавучих льдин. (В. П. Крапивин)
6. Он тоже увы не всегда меня понимает. (А. Г. Алексин)
7. Зачем вы всё курите? Фу гадость... Э-э и чайник холодный. (А. И. Солженицын)​

як відомо з тексту роману дж. свіфта «мандри гуллівера», головний герой, гуллівер, потрапив у ліліпутію.

жителі цієї країни, ліліпути, досить дивні. вони у дванадцять разів менші за гуллівера, але їм вдалося його зв’язати. звичайно, герой міг вирватися з цієї не­волі, адже він був сильним, але скорився, бо ліліпути-таки завдавали йому болю. гуллівер дозволяв робити з собою що завгодно, покірно сприймав усі вчинки лілі­путів, бо вважав нетактовним порушувати закони гостинності. незважаючи на те, що людина-гора, як ліліпути назвали гуллівера, сприймав усі умови угоди, навіть якщо вони були принизливими для нього, він не був вільною людиною.

гуллівер погоджується жити на прив’язі, дозволяє обшукувати кишені, схиля­ється перед імператором і починає говорити з ним улесливо й запопадливо. слід сказати, що героя не тривожить ганебність його становища, і складається вражен­ня, що в нього немає жодних нарікань на свою долю.

дивно, але велетень став маріонеткою у ліліпутів! мабуть, атмосфера під­лабузництва вплинула і на гуллівера, і він теж пристосовується до певних умов життя.

але стався один випадок, який змінив ставлення гуллівера до ліліпутів. геро­єві загрожувало страшне покарання з боку імператора ліліпутів: гуллівера мали осліпити. на думку ліліпутів, очі гулліверові зовсім не потрібні, «адже можна ди­витися на світ очима міністрів». тобто мета ліліпутів — нівелювати його як осо­бистість, зробити з нього покірного слугу. цей факт змусив його переглянути свої погляди, у гуллівера прокидається людська гідність, що породжує рішучість, здатність до активних дій. він тікає до блефуска. а за кілька місяців повертаєть­ся до ії.

я подумала про те, що жителі фантастичної країни ліліпутії надто маленькі. вони дуже метушливі, нагадують чимось комах, але живуть за людськими закона­ми, розв’язують людські проблеми, дрібні й нікчемні вони у ліліпутів, яких поло­нили улесливість, підлабузництво, ницість, підступність. їхнє королівство лише на перший погляд здається нормальним, а насправді ним править ницість і зло. зро­бивши своїх героїв маленькими, свіфт не хотів образити людей низьких на зріст. страшним є не маленький зріст, а маленька душа, не здатна на благородство.

тому слід завжди пам’ятати, що ніколи, ні за яких обставин не треба забувати про людську гідність, яка не дозволить плазувати ні перед ким.

источник: як не перетворитися на ліліпута? - твори | зно

1) Своевременно оплачивайте проезд. 2) автор поднимает проблему ответственности человека перед обществом. 3) вряд ли можно предъявить ему претензии. 4) я не верю в то, что это может случится. 5) я скучаю по своим друзьям. 6) мы хотим обратить внимание общества на эту проблему. 7) в телепередаче прозвучал намек на неблаговидные поступки чиновников. 8) его охватила жажда деятельности. 9) такой порядок слов не свойствен русскому языку. 10) в отзыве на книгу вы найдете подробный разбор романа. 11) принято различать красоту и красивости. 12) режиссер театра охотно поделился с ним планами на будущее. 13) по заказу музея изготовили копии документов. 14) следует переделать статью согласно указаниям редактора.