Выпишите предложения с вводными словами. Расставьте знаки препинания. Определите значение вводных слов. Бежит и слышит за собой как будто грома грохотанье. (А. Пушкин) Определенно он опоздает я ведь его хорошо знаю. К счастью погода была тихая. (И. Тургенев) Будто где-то вдали послышалась тихая музыка. Я по все-таки объяснить ваше поведение. Я к сожалению должен идти. Разумеется это правда. Итак все мои надежды рушились. Вдруг налетел холодный ветер и лодку понесло в открытое море. Вы все же неправы. Вы конечно правы.

Объяснение:

Відомий поет Стародавньої Греції Евріпід говорив, що в світі багато дивних див, та найдивніше з них - людина. Унікальне творіння природи, суспільства і самої себе - ось що таке людина - найдивніше з дивних див -з її неповторністю, з багатоманітними біологічними рисами.

З давніх-давен філософи прагнуть розкрити суть людини, її світ, зміст, її життя. Ще філософ Сократ заклав основи філософії людини. Загально визнано, що людина - продукт біологічної еволюції. Виділення людини з тваринного світу - настільки грандіозний стрибок, як і виникнення живого з неживого.

Адже мова йде про створення такого роду живих істот, усередині якого з певного моменту припиняється процес видоутворення і починається творча еволюція людства зовсім іншого типу. Та передісторія людства і досі залишається такою ж загадковою і таємничою, як і виникнення життя. І справа тут не просто в нестачі фактів.

Справа ще в нових і нових відкриттях, іноді зовсім бентежних, парадоксальних, що хитають основи теорій, що недавно здавались чіткими і зрозумілими, переконливими. Не дивно, що сучасні наукові уявлення про становлення людини покояться в основному на гіпотезах. Більш-менш достовірними можна вважати лише загальні контури і тенденції процесу становлення людини.

Суть людини в тому, що людина - істота розумна, людина -істота, яка має самосвідомість, людина - істота моральна і вільна та ін. Поняття людини, насамперед, охоплює загальнородові риси, що відрізняють людину від інших живих істот. Поняття людини в такому визначенні стосується не якоїсь конкретної людини, а людини як представника роду людського.

Основними ознаками людини є якісні характеристики людини, які виділяють її з тваринного світу, є і її біологічна структура, а також загальні прояви соціальної суті: свідомість, мова, здібність до праці і творчості. Антропологи і філософи підходять до питання походження людини з різних і зовнішньо навіть протилежних одна одній позицій.

Антропологи стурбовані пошуками недостаючої ланки в біологічній еволюції від мавпоподібного предка людини до людини розумної. Філософи прагнуть виявити і змалювати сам перерив поступовості - революційний стрибок, що є в процесі становлення людини. Це сприяє правильному розумінню проблеми масштабів світогляду.

Давно визнано, що перетворення тварин в людей не могло бути якоюсь миттю, одноактною подією. З неминучістю має існувати тривалий період становлення людини (антропогенеза) і становлення суспільства (соціогенеза) . Це дві нерозривно зв'язані сторони одного за природою процесу - антропосоціогенеза, що тривав майже 3-3,5 мільйонів років, тобто майже в тисячу разів далі, аніж вся «писана історія» .

выражения подлежащего  

Имя существительное: 1

  1) Молчание было довольно продолжительное (Л. Толстой).

Личное местоимение: 7

  7) Она не сводила с него влюблённых глаз.

Прилагательное в значении существительного: 2

  2) Домашние Настю к себе не требовали (Лесков).

Инфинитив: 3

  3) Выгонять перед вечером и пригонять на утренней заре табун – большой праздник для крестьянских мальчишек (Тургенев).  

Определительное местоимение: 5

  (5) А в раннем детстве всё представляется нам в розовом свете.

Междометие: 6

  6) «Ура» прокатилось над судами флотилии (Паустовский).

Числительное: 8

  8) Восемнадцать не делится на четыре.

Цельное словосочетание: 4

  4) Маша с лётчиком медленно пошли по росе (Паустовский).