Выполни синтаксический разбор предложения, указав части речи, подчеркнув все члены предложения. Дай полную характеристику предложению (Уже дерзнул, в науке искушённый, предаться неге творческой мечты.)
З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці. Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм молодшим братом. Від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене, до мого брата, до моєї дорогесенької, щирої і ніжної матусі, від своєї дорогесенької мами –я успадковую всі ті добрі, щирі і ніжні риси характеру, які є зараз у моєї мами. Завдяки тому, що у нашій сім’ї панує завжди мир і спокій, взаєморозуміння, повага і шана до кожного, хто є у нашій сім’ї – я зі своїм братом стоїмо твердо на ногах і впевнені у завтрашньому дні. Треба любити і шанувати, поважати своїх батьків – не завдавати їм болю і сорому своєю поведінкою. І чого гріха таїти, що іноді ми засмучуємо своїх батьків, завдаємо їм болю, своєю поведінкою, своїми вчинками, своїм не хотінням чи не прагненням вчитися, і як боляче дивитися на їхні переживання, на їхню душевну муку за нас, але вони добрі, вони готові за нас своє життя віддати, що лише нам було добре, щоб ми жили радісно і щасливо. Для своїх батьків – ми є скарбом тому, що ми їхні діти, а наші батьки для нас є безцінним скарбом. Чому я написала, що мої батьки, моя сім’я є скарбом, а тому, що я твердо впевнена – де у сім’ї між батьками і дітьми є любов, взаєморозуміння, де я живу щасливою і радісною, то це є безцінним скарбом для мене. Я люблю свою родину, свою сім’ю тому, що це є мій безцінний скарб і я буду берегти, як свою зіницю ока.
Нужно было время, чтобы слух, отупевший от скрежета городских улиц, мог отдохнуть и уловить очень чистые и точные звуки осенней земли. Время - подлежащее, выраженное существительным. Время (что делало?) нужно было- сказуемое. Слух- подлежащее, выраженное существительным. Слух (мог что сделать?) мог отдохнуть и уловить, однородные сказуемые. Отупевший от скрежета городских улиц- причастный оборот. Уловить (что?) звуки, дополнение, выраженное существительным. Звуки (чего?) земли, дополнение, выраженное существительным. Земли (какой?) осенней, определение, выраженное прилагательным. Звуки (какие?) чистые и точные, однородные определения, выраженные прилагательными. Чистые и точные (как? Насколько?) очень- дополнение, выраженное наречием. [ = - ], (чтобы - , | ~~~|, = и = ~ и ~). В схеме однородные глаголы и определения нужно обвести в кружок. (Повествовательное, невосклицательное, сложноподчинённое, вторая часть предложения осложнена однородными сказуемыми и определениями).
З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці.
Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм молодшим братом.
Від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене, до мого брата, до моєї дорогесенької, щирої і ніжної матусі, від своєї дорогесенької мами –я успадковую всі ті добрі, щирі і ніжні риси характеру, які є зараз у моєї мами.
Завдяки тому, що у нашій сім’ї панує завжди мир і спокій, взаєморозуміння, повага і шана до кожного, хто є у нашій сім’ї – я зі своїм братом стоїмо твердо на ногах і впевнені у завтрашньому дні.
Треба любити і шанувати, поважати своїх батьків – не завдавати їм болю і сорому своєю поведінкою. І чого гріха таїти, що іноді ми засмучуємо своїх батьків, завдаємо їм болю, своєю поведінкою, своїми вчинками, своїм не хотінням чи не прагненням вчитися, і як боляче дивитися на їхні переживання, на їхню душевну муку за нас, але вони добрі, вони готові за нас своє життя віддати, що лише нам було добре, щоб ми жили радісно і щасливо. Для своїх батьків – ми є скарбом тому, що ми їхні діти, а наші батьки для нас є безцінним скарбом. Чому я написала, що мої батьки, моя сім’я є скарбом, а тому, що я твердо впевнена – де у сім’ї між батьками і дітьми є любов, взаєморозуміння, де я живу щасливою і радісною, то це є безцінним скарбом для мене.
Я люблю свою родину, свою сім’ю тому, що це є мій безцінний скарб і я буду берегти, як свою зіницю ока.
Время - подлежащее, выраженное существительным.
Время (что делало?) нужно было- сказуемое.
Слух- подлежащее, выраженное существительным.
Слух (мог что сделать?) мог отдохнуть и уловить, однородные сказуемые.
Отупевший от скрежета городских улиц- причастный оборот.
Уловить (что?) звуки, дополнение, выраженное существительным.
Звуки (чего?) земли, дополнение, выраженное существительным.
Земли (какой?) осенней, определение, выраженное прилагательным.
Звуки (какие?) чистые и точные, однородные определения, выраженные прилагательными.
Чистые и точные (как? Насколько?) очень- дополнение, выраженное наречием.
[ = - ], (чтобы - , | ~~~|, = и = ~ и ~). В схеме однородные глаголы и определения нужно обвести в кружок.
(Повествовательное, невосклицательное, сложноподчинённое, вторая часть предложения осложнена однородными сказуемыми и определениями).