Задание. №1 Образец :строящийся ( гл. – ить , 2 спр. – ящ-) см. 1 я таблица урока
1. забот_щийся, завис_щий, ищ_щий, караул_щий, кле_щий, кол_щий, крас_щий
2. Вид_мый, исполня_мый, колебл_мый, наруша_мый, ненавид_мый, обтека_мый,
ОТ ГЛАГОЛА 1 спр. – выбираем СУФФИКСЫ –УЩ-, - ЮЩ-, -ЕМ-
ОТ ГЛАГОЛА 2 спр. – выбираем СУФФИКСЫ –АЩ-, - ЯЩ-, -ИМ-​

А) -ив- и производные от него -чив-, -лив-: красивый, прожорливый, спесивый, устойчивый и т.п.; суффикс -ив- непродуктивен в современном языке, а производные от него -чив-, -лив- являются весьма продуктивными; 

б) -ост-, -ист-: глазастый, губастый (с оттенком разговорно-стилистическим), бугристый, голосистый, глинистый, тенистый и т.д.; суффиксы продуктивные, образуют много слов в научном и производственно-техническом стилях речи; 

в) -н-: водородный, железный, лесной, понятный и др.; суффикс продуктивный; суффикс -н- активно используется в настоящее время при образовании прилагательных от существительных на -ота (частотный, высотный) и на -ость (вероятностный, вязкостный, жидкостный, мощностный); такие прилагательные имеют специализированное, терминологическое значение; 

г) -онн-, -енн-: традиционный, искусственный, чувственный и др.; суффиксы достаточно продуктивные, образуют прилагательные от основ существительных; 

д) -тельн- и -льн-: питательный, плавательный, строительный, доильный, дождевальный, сушильный, и др.; суффиксы очень продуктивные, особенно при образовании (от глаголов) профессионально-технических терминов; 

е) -л-, при которого образуются главным образом отглагольные прилагательные: беглый, возмужалый, прелый, спелый и др.; суффикс продуктивный; 

ё) -к-, -ск-, -инск-, -енск; -еск-, -овск; -ическ-, -ческ-: верткий, шаткий, меткий, робкий, январский, институтский, мытищинский, пензенский, студенческий, переводческий, педагогический и др.; суффиксы достаточно продуктивные; 

ж) -ов-, -ев-: классовый, камышовый, подростковый, ольховый, биржевой, ситцевый; суффиксы продуктивные. Суффикс -ов- часто используется при создании терминологических и профессиональных слов (коготковый, языковый, колпачковый, мальчиковый). 

як відомо з тексту роману дж. свіфта «мандри гуллівера», головний герой, гуллівер, потрапив у ліліпутію.

жителі цієї країни, ліліпути, досить дивні. вони у дванадцять разів менші за гуллівера, але їм вдалося його зв’язати. звичайно, герой міг вирватися з цієї не­волі, адже він був сильним, але скорився, бо ліліпути-таки завдавали йому болю. гуллівер дозволяв робити з собою що завгодно, покірно сприймав усі вчинки лілі­путів, бо вважав нетактовним порушувати закони гостинності. незважаючи на те, що людина-гора, як ліліпути назвали гуллівера, сприймав усі умови угоди, навіть якщо вони були принизливими для нього, він не був вільною людиною.

гуллівер погоджується жити на прив’язі, дозволяє обшукувати кишені, схиля­ється перед імператором і починає говорити з ним улесливо й запопадливо. слід сказати, що героя не тривожить ганебність його становища, і складається вражен­ня, що в нього немає жодних нарікань на свою долю.

дивно, але велетень став маріонеткою у ліліпутів! мабуть, атмосфера під­лабузництва вплинула і на гуллівера, і він теж пристосовується до певних умов життя.

але стався один випадок, який змінив ставлення гуллівера до ліліпутів. геро­єві загрожувало страшне покарання з боку імператора ліліпутів: гуллівера мали осліпити. на думку ліліпутів, очі гулліверові зовсім не потрібні, «адже можна ди­витися на світ очима міністрів». тобто мета ліліпутів — нівелювати його як осо­бистість, зробити з нього покірного слугу. цей факт змусив його переглянути свої погляди, у гуллівера прокидається людська гідність, що породжує рішучість, здатність до активних дій. він тікає до блефуска. а за кілька місяців повертаєть­ся до ії.

я подумала про те, що жителі фантастичної країни ліліпутії надто маленькі. вони дуже метушливі, нагадують чимось комах, але живуть за людськими закона­ми, розв’язують людські проблеми, дрібні й нікчемні вони у ліліпутів, яких поло­нили улесливість, підлабузництво, ницість, підступність. їхнє королівство лише на перший погляд здається нормальним, а насправді ним править ницість і зло. зро­бивши своїх героїв маленькими, свіфт не хотів образити людей низьких на зріст. страшним є не маленький зріст, а маленька душа, не здатна на благородство.

тому слід завжди пам’ятати, що ніколи, ні за яких обставин не треба забувати про людську гідність, яка не дозволить плазувати ні перед ким.

источник: як не перетворитися на ліліпута? - твори | зно