Задание к тексту
Прочитайте текст. Найдите орфограммы прилагательных, дайте объяснения. Найдите ошибки в написании орфограмм прилагательных, исправьте.
(Орфограммы прилагательных повторите по учебнику. Параграфы 47, 48,49)
Спишите текст в тетрадь. Подчеркните прилагательные как члены предложений.
Обратите внимание! Отличная отметка 5 возможна только при отсутствии ошибок в записи текста и ОБЯЗАТЕЛЬНОМ письменном объяснении орфограмм прилагательных, в которых обнаружены и исправлены ошибки.
Списать текст в тетрадь, выполнить задание.
Летним погожем утром шёл я по лесной тропинке. Под ногами шуршала колючая трава. Только что вставшие солнце затопляло всю рощу не ярким мягким светом. Не высокая берёзка, вся усыпанная капельками росы, загорелась и засверкала. Хорош был и клен со своими лапами-листами. Коренаст, крепок и могучь дуб. Вокруг могучего дуба толпятся совсем не высокие молодые березки. Вяз живописно раскидист, и прекрасна неяркая зелень его листьев. Все дышало не обыкновенной торжественностью первых мгновений утра, когда все уже светло, но еще безмолвно. От мокрой земли пахло свежим запахом. От всего веяло хорошим летним утром.
Объяснение:
Відомий поет Стародавньої Греції Евріпід говорив, що в світі багато дивних див, та найдивніше з них - людина. Унікальне творіння природи, суспільства і самої себе - ось що таке людина - найдивніше з дивних див -з її неповторністю, з багатоманітними біологічними рисами.
З давніх-давен філософи прагнуть розкрити суть людини, її світ, зміст, її життя. Ще філософ Сократ заклав основи філософії людини. Загально визнано, що людина - продукт біологічної еволюції. Виділення людини з тваринного світу - настільки грандіозний стрибок, як і виникнення живого з неживого.
Адже мова йде про створення такого роду живих істот, усередині якого з певного моменту припиняється процес видоутворення і починається творча еволюція людства зовсім іншого типу. Та передісторія людства і досі залишається такою ж загадковою і таємничою, як і виникнення життя. І справа тут не просто в нестачі фактів.
Справа ще в нових і нових відкриттях, іноді зовсім бентежних, парадоксальних, що хитають основи теорій, що недавно здавались чіткими і зрозумілими, переконливими. Не дивно, що сучасні наукові уявлення про становлення людини покояться в основному на гіпотезах. Більш-менш достовірними можна вважати лише загальні контури і тенденції процесу становлення людини.
Суть людини в тому, що людина - істота розумна, людина -істота, яка має самосвідомість, людина - істота моральна і вільна та ін. Поняття людини, насамперед, охоплює загальнородові риси, що відрізняють людину від інших живих істот. Поняття людини в такому визначенні стосується не якоїсь конкретної людини, а людини як представника роду людського.
Основними ознаками людини є якісні характеристики людини, які виділяють її з тваринного світу, є і її біологічна структура, а також загальні прояви соціальної суті: свідомість, мова, здібність до праці і творчості. Антропологи і філософи підходять до питання походження людини з різних і зовнішньо навіть протилежних одна одній позицій.
Антропологи стурбовані пошуками недостаючої ланки в біологічній еволюції від мавпоподібного предка людини до людини розумної. Філософи прагнуть виявити і змалювати сам перерив поступовості - революційний стрибок, що є в процесі становлення людини. Це сприяє правильному розумінню проблеми масштабів світогляду.
Давно визнано, що перетворення тварин в людей не могло бути якоюсь миттю, одноактною подією. З неминучістю має існувати тривалий період становлення людини (антропогенеза) і становлення суспільства (соціогенеза) . Це дві нерозривно зв'язані сторони одного за природою процесу - антропосоціогенеза, що тривав майже 3-3,5 мільйонів років, тобто майже в тисячу разів далі, аніж вся «писана історія» .