1.Авторську ідею хутірства в романі П.Куліша «Чорна рада» найповніше втілює
А Гвинтовка
Б Черевань
В Сомко
Г Василь Невольник
2. Принцип романтичного творення в романі П.Куліша «Чорна рада» застосовано до образу
А Брюховецького
Б Василя Невольника
В Кирила Тура
Г Гвинтовки
3. Життева позиція Череваня ( роман П.Куліша «Чорна рада»)
A сім разів відмір - один відріж
Б скажи, хто твій друг, і скажу, хто ти
В язик мій- ворог мій
Г моя хата скраю, я нічого не знаю
4.Зустріч полковника Шрама й Череваня із Сомком у романі П.Куліша «Чорна рада» відбулась
А У Києво-Печерській лаврі
Б на хуторі Хмарище
В в обійсті Гвинтовки
Гу Ніжині на Чорній раді
5.Стосовно роману П.Куліша «Чорна рада» серед запропонованих неправильним є твердження
А Композиційним об'єднавчим елементом у романі «Чорна рада» є образ дороги.
Б 1ван Брюховецький, Яким Сомко, Полковник Васюта і полковник Шрам -історичні постаті.
В «Чорна рада» -перший український iсторичний роман.
Г Ознакою підтримки Брюховецького була блакитна стьожка
6.Вкажіть, яка сцена в повісті Марка Вовчка «нститутка» є кульмінаційною і як вона визначає стосунки панночки з іншими персонажами твору:
А приїзд панночки до села. 1з цього часу «у двір душа жива не навідається- хіба за ділом, та так боязко оглядається, так поспішає...»;
Б сутичка панночки з кріпаками в саду. Панночка проявляє свою крайню жадібність і нелюдськість, а селяни-рішучість до самозахисту та протидію свавіллю панів;
В переїзд Устини до міста та віддання Прокопа в некрути. Панночка більше не має кого остерігатися і проявляє свій деспотизм сповна;
Г одруження панночки з полковим лікарем. Інститутка стає ще жорстокішою.
7.Чому Марко Вовчок у повісті «Інститутка» одну з головних героїнь-антиподів називає не на ім'я (Iнститутка), а іншу — тільки на ім'я (Устина)?
P.S. до 14:00 19.05.2020
Дуже часто я уявляю іі в образі мавки або русалки . Загалом у моій уяві вона невеликого зросту , має : пшеничного кольору довге волосся , великі сині очі , м*які риси обличчя , довгі віі , маленький кирпатий носик, тонкі яскраво-червоні губи , відкрита щира посмішка .Лебедина шия ,прамі плечі , струнка статура , впевнений , веселий погляд .
Одягнена вона в укрвінський національний одяг , на голові вінок з волошок і маків облямовані червоною стрічкою , взута в червоні черевики .
Загалом , мій опис суперечить іі справжній зовнішності , проте кожен має право на свою крапельку фантазіі !..
«Небагата я і проста, но чесного роду,
Не стижуся прясти, шити і носити воду.»
Вже після розмови Наталки з возним становиться зрозуміло, що ця на перший погляд проста дівчина має неабиякий розум та, незважаючи на юний вік, багатий життєвий досвід, достатній для того, щоб протистояти соціальній та життєвій несправедливості. А слухаючи розмову дівчини з матір’ю переконуєшся, що Наталка здатна до вірної критичної і глибокої оцінки людей, а її вчинки доводять, що слова дівчини і поведінка Наталки не якесь відсторонене від життя існування, бо й діє вона так же, як і мислить – помірковано, але в той же час рішуче. Все це не заважає мати дівчині дуже гарне почуття гумору, бо протягом усіх подій вона досить часто і дотепно промовляє достатньо влучні слова. Взагалі, мова Наталки багата і співуча, красива та сповнена народною мудрістю.
Не дивлячись на свою душевну стійкість, Наталка здатна піти на самопожертву ради матері, і хоча вона не шукає матеріального достатку і на першому місці в її житті стоять особисті уподобання, вона готова себе переломити ради материнського щастя. І дуже добре, що їй не довелося цього робити, і все закінчилося щасливо.
Риси Наталки Полтавки є не просто рисами окремої дівчини, це риси ідеальної жінки, яка може бути прикладом для сучасних українських жінок. Незважаючи на підкреслену індивідуальність образу Наталки у п’єсі та її реалістичний образ, вона насамперед є узагальненим образом справжньої української жінки, у якої незламність, оптимізм, душевна краса і сила поряд з жагучим бажання подолати усі перешкоди на шляху свого щастя – це сенс усього життя.