1.Авторську ідею хутірства в романі П.Куліша «Чорна рада» найповніше втілює
А Гвинтовка
Б Черевань
В Сомко
Г Василь Невольник
2. Принцип романтичного творення в романі П.Куліша «Чорна рада» застосовано до образу
А Брюховецького
Б Василя Невольника
В Кирила Тура
Г Гвинтовки
3.Життєва позиція Череваня ( роман П.Куліша «Чорна рада»)
А сім разів відмір – один відріж
Б скажи, хто твій друг, і скажу, хто ти
В язик мій - ворог мій
Г моя хата скраю, я нічого не знаю
4.Зустріч полковника Шрама й Череваня із Сомком у романі П.Куліша «Чорна рада» відбулась
А у Києво-Печерській лаврі
Б на хуторі Хмарище
В в обійсті Гвинтовки
Г у Ніжині на Чорній раді
5.Стосовно роману П.Куліша «Чорна рада» серед запропонованих неправильним є твердження
А Композиційним об’єднавчим елементом у романі «Чорна рада» є образ дороги.
Б Іван Брюховецький, Яким Сомко , Полковник Васюта і полковник Шрам –історичні постаті.
В «Чорна рада» - перший український історичний роман.
Г Ознакою підтримки Брюховецького була блакитна стьожка .
6.Вкажіть, яка сцена в повісті Марка Вовчка «Інститутка» є кульмінаційною і як вона визначає стосунки панночки з іншими персонажами твору:
А приїзд панночки до села. Із цього часу «у двір душа жива не навідається – хіба за ділом, та так боязко оглядається, так поспішає…»;
Б сутичка панночки з кріпаками в саду. Панночка проявляє свою крайню жадібність і нелюдськість, а селяни-рішучість до самозахисту та протидію свавіллю панів;
В переїзд Устини до міста та віддання Прокопа в некрути. Панночка більше не має кого остерігатися і проявляє свій деспотизм сповна;
Г одруження панночки з полковим лікарем. Інститутка стає ще жорстокішою.
7.Чому Марко Вовчок у повісті «Інститутка» одну з головних героїнь-антиподів називає не на ім’я (Інститутка), а іншу – тільки на ім’я ( Устина)?
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»)[1]. Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив[2]. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном[3]. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Словаки», що була гімном Словаччини та Югославії.
Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію[4].
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами — в 1865.
Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку[5]. На платівку вперше записаний у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року[6] у виконанні Модеста Менцинського. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання The New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
Nay, thou art not dead, Ukraine,
See, the glory's born again,
And the skies, O brethren,
Smile once more!
As in Springtime melts the snow
So shall melt away the foe,
And we shall be masters
Of our homes.
Soul and body, yea, our all
Offer we at freedom's call—
We, whose sires were mighty
Cossack braves.[7]
Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського і Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки.
1939 року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.
Объяснение:
Модернізм в літературі найяскравіше представлений творчістю австрійського письменника Франца Кафки. Для цього письменника характерне уявлення про світ як про початок ворожому людині. Кафка,
T6k.jpeg
в своїх романах «Замок», «Процес», «Америка», з приголомшливою силою показав нездатність людей до взаємних контактів, безсилля людини перед механізмом влади.
У архітектурі діапазон засобів виразності модерна тягнувся від підкреслено декоративних, розкутих і витончених пластичних архітектурних форм до строгих, чисто геометричних рішень, що втілили уявлення про ідеальне архітектурне середовище.
T6ma.jpeg
Найяскравіше ці межі є видимими в спорудах архітекторів стилю модерну--X. ван де Вельде в Бельгії, І. Ольбріха і О. Вагнера в Австрії, А. Гауді в Іспанії, Ф. Шехтеля в Росії.
У театральному модерне гається тяга до лінії, узору, до свого роду візуалізації музики, перетворенню гри акторів у фантасмогорічеськую симфонію ліній і фарб. Такими були постановки В. Мейерхольда на початку XX ст.
T6me.jpeg
Живопис стилю модерну був наповнений поетикою символізму, поєднуючи характерні для нього образи із складним ритмом, лінійною композицією в союзі з декоративною колірною плямою. Модерн виявляє пристрасть до певних сюжетів і тем. Це алегоричні мотиви: війна, смерть, гріх, любов; мотиви, що виражають імпульсивні прояви пристрасті: трепет, гру, вихровий рух. Всю цю гамму тим і сюжетів втілювало творчість До. Сомова, М. Врубеля, Би. Кустодієва, Ст Борісова-Мусатова
Объяснение: