1) Біблійна легенда, про яку згадав у своїй розповіді Кирило Тур.
А Адама і Єву.
Б Вавілонську вежу.
В Мойсея.
Г Створення землі.
2) Продовжте фразу: «Як же часом покотиться по небу і погасне ясна зоря, козак...»
А Загадає бажання.
Б Перехреститься і прочитає молитву.
В Вирушає у похід.
Г Тільки тоді лягає відпочивати
3) Сузір’я, що є щасливим для козака.
А Пса.
Б Возу.
В Чумацького Шляху.
Г Діви.
4) «Дівка як... де не посади, там і прийметься». Яке дерево мав на увазі Кирило Тур?
А Березу.
Б Осику.
В Вербу.
Г Горобину.
5) У чому полягало життєве кредо козака Кирила Тура?
А «За рідний край і життя віддай».
Б «Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти».
В «Знищу ворога сьогодні, бо завтра нашкодить».
Г «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».
6) Кому з героїв належить дана характеристика: «Хисткий і проворний, як сугак на степу»?
А Кирилу Туру.
Б Петру Шраменку.
В Богдану Чорногору.
Г Гетьману Я. Сомку.
7) Чого не робила Леся, доглядаючи за пораненим Петром?
А Копала коріння лікарських рослин.
Б Варила зілля.
В Сиділа біля недужого.
Г Повсякчас схлипувала біля нього.
8) Що сприяло швидкому позбавленню хвороби Петра?
А Любов до нього Лесі.
Б Цілющі ліки.
В Радість і піднесеність з приводу перемоги над Туром.
Г Смачний харч і свіже повітря.
9) Визначіть художні засоби в уривку з твору: «Здоров’я почало брати гору, наповняло козацьке тіло, як вода колодязь».
А Метафора, гіпербола.
Б Епітет, порівняння.
В Метафора, порівняння.
Г Метонімія, гіпербола.
10) За яких обставин Леся і Петро не могли одружитися?
А Бо стара Череваниха чинила цьому опір.
Б Дівчина була заручена із Я. Сомком.
В Через бідність козака.
Г У зв’язку з військовими подіями на Січі.
11) Посеред двору, де мешкав Гвинтовка, стояв стовп, до срібного кільця якого міг прив’язати тільки...
А Простий козак.
Б Посполитий.
В Хто рівня господареві.
Г Будь-хто.
12) Художній твір на історичну тематику, який близький за змістом до роману П. Куліша «Чорна рада».
А Літопис С. Величка.
Б Літопис Г. Грабянки.
В Літопис Самовидця.
Г «Повість минулих літ».
13) За рахунок чого збагатився М. Черевань і потім оселився у Хмарищі?
А Розбійництва.
Б Участі у війнах проти ляхів.
В Гноблення селян.
Г Отримання спадщини від заможного дядьки.
14) Прислів’я, яке використав Василь Невільник у своєму зверненні під час зустрічі зі Шрамом.
А «Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком зійдеться».
Б «Який гість, така йому і честь».
В «Милий гість не часто буває».
Г «Чим багатий, тим і радий».
15) Улюблена справа пана Череваня.
А Бджолярство.
Б Рибальство.
В Мисливство.
Г Гончарство.
16) Шрам одночасно був попом...
А І вчителем.
Б Лікарем.
В Полковником.
Г Хорунжим.
17) Про якого гетьмана козаків не згадується у творі?
А Т. Трясила.
Б П. Павлюка.
В І. Брюховецького.
Г С. Зборовського.
18) Про що співав старець-кобзар, перебуваючи у Череваня?
А Героїчне минуле України.
Б Сум країни через смерть Б. Хмельницького.
В Страждання козаків у турецькій неволі.
Г Красу рідного краю.
19) М. Черевань називав божком...
А Сталеву шаблю.
Б П. Шрама.
В Жбан із Польщі.
Г Кожного, хто відцурався віри християнської.
20) Обряд, який відбувся під час гостювання Шрама у Череваня.
А Ворожіння на щасливу долю.
Б Сватання.
В Нашіптування хвороби.
Г Хрестини.
21) Про кого з героїв П. Куліш у творі зазначив: «Не любив ніяких сварок»?
А Про Т. Сурмача.
Б І. Шрама.
В М. Череваня.
Г Товстопикого синьокаптанника.
22) М. Черевань «пішов би до запорожців», якби:
А Умів добре орудувати зброєю.
Б Досконало знав їх звичаї і побут.
В Він не вірив у Бога.
Г Не мав дружини.
23) «Я. Сомко був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»,— так зазначалося...
А У Біблії.
Б Літописах.
В Сказаніях.
Г Житіях.
Твір на тему "Чого навчає мене Захар Беркут прикладом свого життя":
Нещодавно я прочитала чудовий твір Івана Франка "Захар Беркут", у якому розповідається про героїчну боротьбу нашого народу проти ворогів. Захар Беркут - центральний персонаж твору, поважний літній чоловік, схожий на старця. Цей герой є мудрецем з глибоким почуттям патріотизму. Я захоплююсь мужністю, розумом та духовною силою цього персонажа.
Саме Захар створює план знищення ворога. Ним керує любов до рідної землі, волелюбність, почуття обов'язку перед народом та державою. Я вважаю, що Захар Беркут - найкращий приклад справжнього патріота, який доводить свою любов до Батьківщини не словом, а ділом. Я навчилась у цього героя ще більше поважати свою землю та усвідомила, що кожен з нас - невіддільна частина великої та єдиної нації.
На початку твору показане замилування підлітка чудовим навколишнім світом. Ласкаве сонце ніби купало хлопчину в своєму промінні, усміхалися до нього і небо, і сонце. Все було невимовно гарним і рідним.Усвідомлення сирітської долі немовби закриває від пастушка осяяний сонцем світ. Тон вірша передає похмурий настрій поета. Драматизм розповіді про долю покривдженого сироти посилюється введенням протилежних кольорів. Кольористика: «сонце почервоніло», «село погоріло».
Душа пастушка протестує, не приймає рабської долі. «І хлинули сльози, тяжкі сльози...». — пишет поет.
Співчуття дівчини, голублення осяяло душу незмірним припливом радості, опромінило надією — і світ став кращим, дорожчим, ближчим, ніж раніше.
Весь вірш музичний. Музичність посилюється алітерацією — частим повторенням однакових звуків. Головну думка поезії — зображення тяжкої долі сироти-кріпака, який змушений з 13 років працювати, щоб заробляти на прожиття, хлопчини, який так відчуває природу, відчуває нерозривний зв'язок з нею.
Художні засоби.
1. Порівняння. «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога».
(Це означає — стало надзвичайно радісно, тепло на душі).
2. Епітети:
1) «приязно молилось» — щиро вірилось, з великою надією.
2) «господнє небо і село» — дуже гарне й любе серцю.
3. Метафори: «Рай палило» — знищило спокій, радість, щастя;
«село погоріло» — стало похмурим, непривітним для сироти;
«небо голубеє і те почорніло» — втратило яскраві барви.
Синонімічна відмінність слів «гріло і пекло»: Гріло — радісно, добре, мило...,пекло — боліло.