1. Бранці здогадувалися,що їх незабаром визволять козаки, бо: а)отримали звістку про це; б)татари
раптом сполошилися; в)були впевнені в цьому.​

Михайлик-допитлива та дуже розумна дитина. Він завзято поставив собі ціль-купити книгу «Пригоди Тома Соєра». Проте, той не мав грошей. Раз він підійшов до дядька Юхима/Юхрима, той сказав Михасю, що дасть йому книгу тільки за чотири склянки гарбузового насіння, котре він любив лускати. Повернувшись додому він побачив як мама зігрівала насіння гарбуза в своєму поясі, щоб те швидше зростало. Як-не-як хлопчина найшов іб забрати насіння. Проте він зустрів бідну жінку з дитиною та нагодував сина бідної жінки частиною свого зерна. Жінка була дуже вдячна. Михайло пішов до Юхрима, проте він відмовився продавати книгу за тільки два стакана насіння. Юхрим запропонував хлопцеві казки.

Скільки разів на нього влаштовували засідки і ставили пастки, скільки кінних загонів розсипалося через нього по неосяжних ординських степах - і все на марне. Вислизав він, як хитрий змій. Прокрадався, неначе вовк. Або перевертень, що приймав будь яку подобу.По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця.Там же гадюк повно.

- А я їх не боюся, - гордо відказав Грицик. - Ломакою по голові - раз! - і все.Якби це були татари, Швайка ні миті не гаявся б. Навіть звідсіля, не з’являючись їм на очі, можна було б покласти усіхЗагинув батько. Не змогли татари вибити його з хати, то спалили разом з нею.