1. Чим запропонував зацікавити мумі-дітей Мумі-тато? (0, ) А) відвідати обсерваторію В) відвідати бібліотеку Б) відвідати зоопарк Г) відвідати аквапарк 2. Де, за словами Нюхмумрика, він мешкав? (0, ) А) на дереві В) скрізь Б) у печері Г) то тут, то там 3. На якому музичному інструменті грав Нюхмумрик? (0, ) А) баян В) гітара Б) губна гармоніка Г) клавесін 4. Хто налякав Чмиха в Гранатовій ущелині? (0, ) А) велетенська ящірка В) велетенський пітон Б) велетенський кайман Г) дикий тарган 5. Коли, за підрахунками професора, комета мала досягти планети? (0,5 б) А) 1 вересня о 20:00 В) 7 січня о 20:41 Б) 1 січня о 20:40 Г) 7 серпня о 20:42 6. Що хотіло з’їсти Хропсю? (0, ) А) кропива В) шипшина Б) чортополох Г) мушля 7. Що хотів купити у крамничці Хропусь? (0, ) А) діадему В) зошити Б) люстерко Г) лимонад 8. Що придбав у крамничці Мумі-троль? (0, ) А) діадему В) зошити Б) люстерко Г) лимонад 9. Яку рису характеру проявив Мумі-троль, повернувши на захід? (0,5 б) А) інстинкт В) розум Б) хитрість Г) безалаберність 10. Що врятувало Мумі-троля від восьминога? (0, ) А) сонячний зайчик В) морська зірка Б) вибух комети Г) ядерний вибух 11. Мумі-тато вміє все лагодити, якщо у нього …. (0, ) А) є інструменти В) є помічни
Відповідь:
Ліричний герой поезіï з великою теплотою згадує свою матір.
Автор цим твором порушує питання дитинства, а також прощання з батьківською хатою та материнську тривогу за долю власної дитини.
Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». Проте головним у поезії є образ найближчої і найсвятішої для кожної людини — образ матері. Її серце сповнене безмежної любові до дитини, і цю рису душі поет передає економними, але надзвичайно місткими деталями: незрадлива ласкава усмішка, бо матір уміє і прощати, і наставляти, і жаліти; засмучені очі, бо рідна ненька відриває від свого серця дитину, посилає її у широкий і бентежний світ, «в дорогу далеку», на якій будуть і радість, і смуток, і печаль.
вУпродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пісняр. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як П. Козицький, М. Вериківський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Білаш. Чимало творів ще за його життя стали народними піснями: "Ми підем, де трави похилі", "Рідна мати моя", "Білі каштани", "Стежина", "Пісня про рушник" та інші. Улюбленою у народі стала пісня "Цвітуть осінні, тихі небеса", (музика О. Білаша).
Пісенність — одна з найголовніших прикмет усієї поезії А. Малишка. Його поетичне мислення завжди було взаємозв'язане з елементами народно-пісенної поетики. Це й забезпечило активну співпрацю композиторів з поетом та широку популярність пісень на тексти А. Малишка.
Кращим твором пісенної спадщини поета с пісня "Ранки солов'їні". Ліричний герой пісні згадує ніжне кохання, яке впродовж життя тривожить душу і не забувається. Закохані розійшлися в житті, але в серці живе надія на зустріч. Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. Побудований па паралелізмі, він викликає чимало асоціацій. Київ із квітучими каштанами й неспокійною дніпровською хвилею — це сама молодість.
Душу і серце ліричного героя пісні "Ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він зустрів в "краю придніпровськім". До коханої ліричний герой звертається найніжнішимн словами, порівнює її із "золотою веселкою", яку обов'язково називає "моя".