1.Кого з письменників називають «витязем молодої української літератури»?
2. Вкажіть автора і назву твору, з якого взяті рядки:
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розвіється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
4.Як називається перша збірка Д. Павличка?
5. До «Празької школи» НЕ належав
А Юрій Дараган Б Іван Драч
В Євген Маланюк Г Юрій Клен
6.Який троп яскраво виражений у наведених нижче рядках:
Моя душа, немов черешня,
Понад снігами зацвіла.
7.Хто автор слів:
Можна все на світі вибирати, сину.
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
8.Хто з героїв «Марусі Чурай» сказав слова:
Ця дівчина не так, Маруся.
Це – голос наш. Це - пісня. Це – душа.
9. Уміння бачити красу в повсякденні, процес творчості й суть мистецтва — мотиви твору
А «Два кольори» Д. Павличка Б «Пісня про рушник» А. Малишка
В«Лебеді материнства» В. Симоненка Г «Балада про соняшник» І. Драча
10.Про кого з героїв роману «Маруся Чурай» сказано:
Шляхетний дуже і чолом не б’є.
Він, - каже, - гордий. З ним не звариш каші.
Він і мовчить, бо дума щось своє.
11.Вкажіть автора і назву вірша, з якого взяті рядки:
Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
12.Визначте віршовий розмір:
Якщо не можна вітер змалювати,
Прозорий вітер на ясному тлі,-
Змалюй дуби. Могутні і крислаті,
Котрі од вітру гнуться до землі.
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."