1.Кому присвятив Г. Квітка- Основ'яненко свою повість?
2.Що в творі є «звичайне», що «ніжненьке», що «розумне», що «полезне»?
3.Що таке сентиментальна повість?
4.Назвіть події, що становлять сюжетний центр повісті «Маруся».
5.У чому полягає значення творчості Г. Квітки- Основ'яненка для подальшого розвитку української літератури?
Блогадарю за ответ

Объяснение:

Поема “Давня казка” Лесі Українки не просто цікавий та філософський твір. Він порушує проблеми ролі поета й поезії в суспільстві, авторка торкається питань про суть людського щастя, вдячності. Аналіз твору “Давня казка” до підготувати літературний паспорт твору (тема, ідея, віршовий розмір, художні засоби, проблематика, жанр, композиція, історія написання). “Давня казка” Лесі Українки аналіз (паспорт твору) Автор — Леся Українка (Л. П. Косач). Рік написання – 1893 р.

Літературний рід — ліро-епос. Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка.

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.