1.Література - від латинського слова література обозначає ... 2. Головним предметом зображення  в художній літературі є
3. Про мову художньої літератури , кажуть що вона є
4. Першими почали використовувати папір для книгодрукування
5. Друковані книги в  Україні  почали  з'являтися з 1460 р
6. Літературні образи створюються за до
7. Книга вчить людину бути
8. Художниками слова називають
9. Художня література  змальовує життя ща до ​

Здатність самовіддано мріяти володіє далеко не кожна людина. навколо завжди знайдуться люди, які намагаються переконати його в марності і безнадії цього дивного заняття. головна героїня повісті-казки а. гріна «червоні вітрила» ассоль зуміла не тільки не повірити глузуванням і злим пророцтвам оточуючих, але і дочекатися втілення своєї мрії. зросла самотньою серед не розуміють її дорослих і не бажають грати з нею дітей, ассоль занадто сильно повірила словам старого егля про казку, яка чекає її, коли вона стане дорослою. дівчина не знала, що в цей час в іншій країні самотній і замріяний юнак марить морем і кораблями, бажаючи зробити бувальщиною те, що здавалося лише чарівною казкою. грей був не лише мрійником, але і рішучим, вольовим, сміливою людиною. він залишив будинок, де ні в чому не потребував, і відправився в невідомість — освоювати моря і океани. грей був спочатку юнгою, але завдяки своїй кмітливості, витривалості та цілеспрямованості він все більше і більше поглиблював знання в області морехідного справи, зрештою, добившись здійснення мрії — стати капітаном. як і серце ассоль, душа грея чекала чогось незвичайного. і сталося диво: на загубленій лісовій галявині молодий чоловік побачив сплячу ассоль. залишене на пальці дівчини кільце стало для неї вірним свідченням майбутнього дива. волею випадку грей дізнався історію ассоль та її мрію. і він зрозумів, що навряд чи знайдеться в його житті хоч один чоловік, який був би йому ближче, ніж ця одного разу побачена дівчина. капітан не звик відкладати справи в довгий ящик. він знав, що ассоль чекає казку з червоними вітрилами, і знав, що цю казку він зможе їй подарувати. мудра і глибока була «нехитра істина», осягнута греем завдяки ассоль: «вона в тому, щоб робити так звані чудеса своїми руками».

    нещодавно на уроках української літератури ми познайомилися з твором я. стельмаха «химера лісового озера, або митькозавр із юрківки». цей твір надзвичайно мені сподобався, як і всі його герої, але все ж найулюбленішим персонажем є митько.                одразу, ще з перших рядків твору видно, що митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. водночас митько – не боягуз. можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати василя кинувся саме він. але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.                скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ митька привабливим та по-своєму оригінальним. мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь