:'(
1. Моральний урок дідів з оповідання О. Довженка „Ніч перед боєм” для молодих бійців полягав
у тому, що А вони попалили всі човни й зірвали ворогові переправу
Б перевернули човни й загинули разом із ворогами
В зробили засідку й побили багато ворогів
Г мужньо витримали знущання ворогів і не видали партизанів
2. Кого діди Платон і Савка ставили за приклад бійцям, що відступали?
А Кармалюка Б Гонту, Залізняка В своїх синів Г самих себе
3. Кульмінацією у творі Н. Бічуї „Шпага Славка Беркути” є
А поєдинок на шпагах Юлька та Славка Б суд над Славком
В привід хлопця, який назвався Вернутою, до дитячої кімнати міліції
Г спізнення Славка на театральну виставу до Лілі
4. У невинуватість Славка вірили А тренер, Лілі Б Стефко та Юлько
В класний керівник і директор школи Г інспектор дитячої кімнати міліції, Надія Григорівна
5. Дід Платон з оповідання О. Довженка „Ніч перед боєм” лаяв відступаючих наших бійців
А за невміння користуватися зброєю, влучно стріляти
Б за невміння маскуватися, рити окопи
В за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю
Г за те, що забувають писати листи своїм рідним
6. Особливостями композиції повісті Н. Бічуї „Шпага Славка Беркути” є
А введення казкових, фантастичних елементів
Б наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи
В наявність багатьох відступів, листів, снів
Г зміщення часових площин, різнобічний показ героїв, заглиблення у психологію
7. Юлько Ващук, герой твору Н. Бічуї „Шпага Славка Беркути”, розчарувався у своєму батькові
через те, що А той збирався до міліції заявляти на Славка за поранення
Б той скористався чужою працею, видавши її за свою
В батько часто сварився з мамою Юлька
Г не підтримував його захоплення музикою, малюванням
8. Порівняйте образи діда Платона й діда Савки з образом капітана Колодуба (за оповіданням
О. Довженка „Ніч перед боєм”).
9. Порівняйте образи Славка та Юлька з повісті Н. Бічуї „Шпага Славка Беркути ”.
10-12б. Виконайте одне із завдань.
А Висловіть своє судження про важливість моральних чеснот у житті людини, дружби та
підтримки батьків (за твором Н. Бічуї „Шпага Славка Беркути” та власними Б Висловіть свої судження про необхідність виховання патріотизму. Можливо, воно не
потрібне в нашому глобалізованому світі? (за оповіданням О. Довженка «Ніч перед боєм» та
власними
Персонажі:
Омелько Кайдаш: стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий, «зазнав панщане горе», полюбляє перехилити чарку.
«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»
Маруся Кайдашиха: «терлась коло панів і набралась від них трохи панства», «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
«Вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем»
Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий.
«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»
Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у вку», заможна, галаслива, жорстока.
«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний.
«Молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»
Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха.
«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»
Переказ (сюжет) «Казка про яян» Хлопець, випасаючи кіз, погнався за однією, яка відокремилася від решти, і, «посковзнувшись, упав у глибочезне провалля». Пастушок потрапив у місто Яян. Мешканці цього міста не звертали на нього уваги, бо кожний з них жив своїм внутрішнім «я». Однак козопасу пощастило, він зустрів кволого діда. Старий розповів йому про мешканців Яян. Від діда хлопець дізнався, що покинути це місто можна через браму, але до неї слід звернутися на «ти». На знак подяки, поваги до старого, пастушок посадив його собі на плечі і вийшов через відчинену браму. Потрапивши додому, замість діда на своїх плечах він побачив мішок, наповнений самоцвітами. Сюжетні лінії «Казка про яян» • перебування хлопця у місті Яян, розповідь про цих мешканців; • попереднє життя старця (юнги). Композиція «Казка про яян» Події у творі швидко розгортаються. За невеликий час хлопець знайомиться з життям яян, дізнається про можливість потрапити додому, і врешті-решт його мрія здійснилася. Експозиція: випасаючи кіз, пастушок раптово потрапляє до міста, де мешкають яяни. Зав’язка: через розповіді дідуся хлопець знайомиться з життям яян. Кульмінація: віднайдена можливість покинути яян через браму, яка на прохання хлопця відчинилася. Розв’язка: хлопець на рідній землі, на плечах у нього замість діда мішок із самоцвітами. Проблематика «Казка про яян» • я — ти — суспільство; • бездушність і доброта; • повага і особиста надмірна гордість. Казково-притчеві ознаки твору «Казка про яян» Казкові особливості: пастушок перечепився, упав і потрапив до іншої місцевості; місто з вузьких довгих веж, що весь час завалювалися б життя яян; брама у місті відкривається тоді, коли до неї звернешся і скажеш звичайнісіньке «ти»; брама — жива істота (чекала, коли до неї звернуться); замість дідуся на плечах хлопця — мішок, по гузир наповнений самоцвітами; сім брам; щасливе закінчення твору.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/kazka-pro-yayan-andiyevska-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua