1. Навіщо автор вдається до метафори, називаючи звичайного арештанта
царської тюрми Шехерезадою? Поясніть, чому Винниченко не дав героєві-
оповідачу імені. Яку роль у реалізації задуму митця відіграє прийом
деперсоналізації? (2)
2. Тема новели.(1)
3. Сюжет: експозиція-, зав’язка-, кульмінація-, розв’язка-.(1)
4. Чи може одна мить життя стати справжньою подією, змінити долю
людини? Поясніть свої міркування.(2)
5. Чи може щастя тривати завжди? Обґрунтуйте свою думку.(1)
6. Чому героя дивує зустріч з панночкою?(1)
7. Про що думають герою, перетинаючи кордон, чому їм не страшно вже?(1)
8. Поясніть, що є щастям для героя-оповідача і для панночки?(1)
9. Чому ж вони розлучилися, адже були ж закохані?(1)
10. Чи згодні ви з думкою « Щастя-момент. Далі вже буде буденщина, пошлість?»(1)
1. Зачем автор прибегает к метафоре, называя обычного арестанта
царской тюрьмы Шехерезадой? Объясните, почему Винниченко не дал героеви-
рассказчику имени. Какую роль в реализации замысла художника играет прием
деперсонализации? (2)
2. Тема новеллы. (1)
3. Сюжет: експозиция-, завьязка-, кульминация-, развязка -. (1)
4. Может ли одно мгновение жизни стать настоящим событием, изменить судьбу
человека? Объясните свои мысли. (2)
5. Может ли счастье длиться вечно? Обоснуйте свое мнение. (1)
6. Почему героя удивляет встреча с барышней? (1)
7. О чем думают герою, пересекая границу, почему им не страшно уже? (1)
8. Объясните, что является счастьем для героя-рассказчика и для барышни? (1)
9. Почему же они расстались, ведь были же влюбленные? (1)
10. Согласны ли вы с мнением «Счастье-момент. Дальше уже будет обыденность, пошлость ответить на эти во Это Виниченко "Момент"
любові.Значить, саме любов породжує сміх. Цей сміх ніколи нікого не образить,
не принизить. Такий сміх був і у Остапа Вишн і.
Письменник писав: "Ніколи не сміявся без любові”. Це
була чиста правда. Остап Вишня обожнював рідний народ і країну. Письменник
любив Україну, як сонце, як повітря. Любов
до природи, до людей наскрізь проймає твори Остапа Вишні.
Остапа Вишні - людина життєлюбний, оптимістично
настроєна. Саме в його усмішках найповніше проявилася чиста, щедра і весела
душа письменника. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний оповідач,
який уособлює позицію автора. Його сміх не ображає, а виліковує, виховує
людину. І в цьому допомагає ніжність, душевність і поетичність душ і письменника.
«Вищого «гонорару» , як веселий блиск в очах народу, для
мене немає» ,- писав гуморист.
Душа письменника була сповнена любові. Слово його чарівне, веселе. І сміх його неповторний житиме
вічно, бо сам він був живою, радісною усмішкою свого великого і безсмертного народу.
Остап Вишня - не просто гуморист, він
поет за станом душі.
аналіз Автор: Леся Українка Рік написання:
1900 Тема: відтворення мрії поетеси — стати зорею, зіркою. Ідея: возвеличення прагнення Лесі Українки позбутися туги, жалю. Основна думка: оптимізм, воля, цілеспрямованість допомагають поетесі долати власну хворобу, життєві труднощі.
Жанр: філософська поезія Художні засоби «Ви щасливі, пречистії зорі» Повтори: «Ви щасливі…», «я б…»
, «…зорі». Епітети: «Щасливі,
пречистії зорі», «високі зорі», «холодні, ясні, тверді зорі». Порівняння: «зорі, наче з кришталю». Ліричну героїню поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі…» вабить висота, зорі, які можуть оглянути весь світ, скрізь побувати і все побачити. Вона хотіла бути б такою сильною, твердою в почуттях, стійкою перед життєвими випробуваннями. Поетеса вживає епітет — старослов’янізм «пречистїї», і це надає творові урочистості, глибини й сили. У кожній строфі повторюється перший рядок, і це підкреслює головну думку поетеси — щастя мати сильний, стоїчний характер, вміти боротися і труднощами.