1. Олега Ольжича називають
а) "лицарем на білому коні" б) "лицарем духу"
в) Кобзарем г) Каменярем
2. Слова «вотще», «літеплим», «самопосвята» належать до
а) архаїзмів б) діалектизмів
в) історизмів г) жаргонізмів
3. Твір "Сучасникам"О. Теліги належить до виду лірики
а) інтимна б) громадянська
в) філософська г) пейзажна
4. Прихистком Олені Телізі та Олегу Ольжичу стала столиця європейської
держави
а) Варшава б) Відень
в) Будапешт г) Прага
5. Іван Сила був родом із
а) Слобожанщини;
б) Волині;
в) Закарпаття;
г) Прикарпаття.
6. Після прибуття до столиці І. Сила влаштувався
а) вантажником;
б) працівником цирку;
в) вуличним борцем;
г) водієм.
6. Спільником агента Фікси став член циркової трупи
а) Пандорський;
б) Фандіго;
в) Мілка;
г) Піня.
7. Слова Молодий чоловіче, у вас прекрасне майбутнє Івану Силі сказав:
а) доктор Брякус;
б) Президент Республіки;
в) слідчий Бенцик;
г) капітан Миколайчик.
8. Чия це портретна деталь: Це був опецькуватий чоловік із швидким
поглядом і рухливими щурячими вусами.
а) Фандіго
б) Фікси;
в) Брякуса;
г) Піні.

9. Установіть відповідність між уривком з вірша та художнім засобом .
1. Уособлення
2. Епітети
3. Анафора
4. Порівняння

а) «Ніби поле перед нами стелиться,
Ніби зникли авта й мотоцикли.»
б) «Бо душа моя сьогодні грає
І рушає на шляхи широкі.»
в) «І коли закрутить непогода
Та мене підхопить, мов піщину…»
г) «Солодких грон і променистих вин -
Доволі на столах Його веселих.»
д) «Не треба слів! Хай буде тільки
діло! Його роби…»
10. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавриша
«Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.
1. Фікса.
2. Мілена.
3. Брякус.
4. Пандорський.
а) найсильніша людина Німеччини;
б) кохана Івана;
в) ведучий у цирку;
г) агент таємної поліції;
д) тренер Івана.
11. Продовжити речення.
1). Хобі доктора Брякуса було…
2). Агент 008 – це …
3). У молодості він був поліцейським, дворазовий чемпіон Республіки …
4). Заставу в 50 тис. за І.Силу було внесено (ким?)…
5). Імпресаріо означає…
6). Срібний перстень, куплений після перемоги на чемпіонаті, Сила передав
(кому?) …
7). В Іспанії Іван Сила вступив у двобій з…

8). На Силу було вчинено замах у …
9). Першим покинув цирк …
10). Прототипом І. Сили є…

           Хто з нас не полюбляв приміряти речі мам и чи бабусі? Нам усім хотілося поскоріше вирости. Були і туфлі на підборах, і сукня з діамантовими гудзиками, і хустинка з тороками.

            Ще в другому класі мені сподобалась червона хустинка моєї бабусі, яку вона одягала тільки на свята. Інколи, коли бабуся була на роботі, я нишком доставала її та приміряла, хотіла бути схожою на свою бабусю. У тієї хустини був свій неповторний запах. Здається, вона пахла тими квітами, що були намальовані на ній.

             Коли я перейшла до п'ятого класу, то вже співала в шкільному хорі. І на свято Миколая ми мали співати у народних костюмах. І хоч мама мені пошила гане українське вбрання, мені не вистачало маленької деталі. Адже це була зима, і віночок не одінеш у люті морози, тому я попросила бабусю, щоб вона дала мені на один день свою червону хустку. Бабуся довго не погоджувалась, бо це ж школа, все може трапитися, казала вона. Але як не догодиш улюбленій онуці. щоб та булу найкраща, і вона погодилась, попередивши мене про цінність цієї речі.

           Звичайно я берегла хустку увесь виступ. Прийшовши додому, я бабусі не застала. Я хотіла зробити їй подарунок, виправши хустку. Замочила її в теплій воді з пральним порошком, та й пішла робити уроки. Незабаром прийшла бабуся. Коли вона зайшла до мене в кімнату, то я помітила на її щоці сльозу. Виявляється, цю хустинку не можна було залишати в теплій воді, бо всі квіти та листочки, що так яскраво "квітли" на ній, розплелися та змішалися в один незрозумілий колір. Я не знала що мені робити. Як просити вибачення, що говорити?! Бабуся мене заспокоювала, голубила, витирала сльози, та я не могла заспокоїтися.

          Я заспокоїлась тільки тоді, коли бабуся з шафи дістала таку ж саму хустинку, з тороками, з великими червоними квітами та зеленими листками. Виявляється, у бабусі завжди було дві однакових хустини.

          Тепер я закінчую школу, але більше ніколи я без дозволу дорослих нічого не роблю.

Відповідь:

ось

Пояснення:

Олена – головна героїня повісті “Людина” Ольги Кобилянської.  Дочка царсько-королівського лісового радника. Вона читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про “соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання робітницьке…”, відстоює “рівноправність між мужчиною і жінкою”. Це страшенно лякало батьків, викликало осуд у їхніх знайомих і товаришів, адже дівчина йшла проти всіх усталених поглядів та традицій, що існували у цьому провінційному містечку. Дівчата повинні були вивчати французьку мову, оволодівати музикою й танцями, готуватися повністю віддати себе у владу чоловікові. Мати й батько іншого шляху для Олени не бачили й не бажали.