1. Позначте речення, у якому є прислівник. *

У тебе радісне обличчя.
Він радісно дивився на мене.
Це вдале порівняння.
Ти виступив на уроці історії.
2. Запишіть розряд прислівника швидко (з маленької літери ) *

3. Утворіть складену форму найвищого ступеня порівняння прислівника детально (з маленької літери) *

4. Позначте речення, у якому вжито форму вищого ступеня порівняння прислівника. *

Шоколадне морозиво смачніше.
Твоє помешкання затишніше.
Співайте найголосніше !
Цю контрольну ти написала краще.
5. Лише прислівники записано в рядку *

весело, віднині, з - поміж
зопалу, грізне, занадто
верхи, холодне, ледве
наперекір, згори, тут
близько, гарно, понад
6. Прислівником мети є слово *

згарячу
зопалу
мимоволі
мимохідь
наперекір
7. Помилку у творенні ступенів порівняння прислівника допущено в рядку *

дорого - дорожче
високо - вище
низько - нище
погано - гірше
шкидко - швидше
8. Окремо пишеться ВИДІЛЕНЕ слово в реченні *

Як ПО/ТВОЄМУ, наша команда переможе ?
Федько, ПО/ТВОЄМУ, халамидник чи герой?
Сьогодні зранку ПО/ЗИМОВОМУ холодно.
Знайте : кожна людина цікава ПО/СВОЄМУ.
Ходи ПО/СВОЄМУ полю, а на чуже не зазирай.
9. Правильно написано всі прислівники (прислівникові сполуки) в рядку *

в цілому, на щастя, без кінця - краю
з дідів - прадідів, всеодно, раз у раз
до побачення, надобраніч, натроє
до загину, доостанку, зненацька
кінець - кінцем, вночі, досхочу
10. Разом треба писати всі прислівники в рядку *

у/день, в/основному, у/тричі
під/ряд, с/підлоба, на/швидкуруч
до/тепер, на/завжди, все/одно
на/впомацки, без/упину, зо/зла
зі/споду, в/цілому, за/панібрата
11. Зробіть розбір виділеного слова як частини мови. ТИХІШЕ їдеш - далі будеш. Частина мови - , розряд за значенням - , ступінь порівняння - , синтаксична роль - . *

О. Стороженко «Скарб» план твору 1. Знайомство з родиною 2. Турботлива мама 3. Смерть батьків 4. Наймит і наймичка 5. Павлусь лежинь 6. Дружина Павлюся і його смерть  Цитатний план «Скарб» Олекса Стороженко 1) «Послав… Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали». 2) «Доріс Павлусь до парубка». 3) «…Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме не лучче…» 4) «…Занедужала небога (мати) та й померла. За нею вслід батько ноги простяг…» 5) «Наймичка доглядала за Павлусем, як рідна мати». 6) «Раз на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба». 7) «Павлусь розпластався на перині і хропе на всю хату». 8) «Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі». 9) «…До Павлусевої хати, розмахали хорта й шпурнули у вікно». 10) «…Позбирав наймит гарненько дукати і сховав їх у скриню». 11) «Щаслива нитка до смерті не вірвалась Павлусеві». 12) «Що таке на світі щастя?»Джерело: http://dovidka.biz.ua/o-storozhenko-skarb-plan/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

самого початку автор визначає головного героя свого твору, яким він не тільки розпочав нову українську літературу, а й голосно за­явив, що є такий народ — українці. Народ, який має власну історію і звичаї, народ без своєї країни, як і переможені греками троянці, народ, який вміє не тільки жартувати та святкувати, але й зможе захистити свою честь. В «Енеїді» письменник не тільки критику­вав сучасність, але й уславлював колишніх волелюбних лицарів українських степів — козаків, усі риси яких були втілені в образі Енея — ватажка троянсько-козацького війська.Моє ставлення до Енея, як, мабуть, і ставлення автора, не однако­ве. Його дії та вчинки не завжди відповідають морально-етичному кодексу козаків. І хоча, як мені здалося, письменник у будь-якій ситуації симпатизує героєві, я не завжди поділяю його точку зору. Звичайно, викликає симпатію життєрадісність та завзятість Енея, але ж постійне пияцтво, бенкетування й те, що герой ніколи не ду­має про завтрашній день, викликає осуд.Однак, Еней у Котляревського не всюди однаковий: спочатку це шибайголова і веселун, що любить випити та попоїсти, але далі все біль­ше звучать серйозні ноти. Тут, напевно, дається взнаки те, що твір писався багато років і письменник дещо переглянув свою позицію.Отже, спочатку Еней, хоча й «хлопець хоч куди козак», але по­водиться зовсім не по-козацьки: п’є, бенкетує, дає хабарі, звабляє жінок. Письменник нічим не прикрашає цей образ: він «ласкавий, гарний, і проворний, і гострий, як на бритві сталь», але може упити­ся так, що не встоїть на ногах («Енея ледве повели»), у Дідони «му­тив, як на селі москаль!». Мені здається, що це не дуже приваблива характеристика, тим більше для козацького ватажка:Енея заболіли ноги,Не чув ні рук, ні голови;Напали з хмелю перелоги,Опухли очі, як в сови.Але неодноразово письменник нагадує читачеві про велике май­бутнє Енея:Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство:Не малий буде він панок.І крок за кроком герой іде до своєї мети, поступово змінюю­чись та перетворюючись на справжнього козака. Про це свідчить вже те, що, прибувши до Латинії, він примушує підлеглих вчити латинську мову. Тут вже слід замислитися, що не такий простий цей Еней і не одне пияцтво в нього на думці, раз знає, що, потрапи­вши до чужого народу, треба вивчити його звичаї та мову.

Подробнее: ВЛАСНІ РОЗДУМИ ПРО ВЧИНКИ І ХАРАКТЕР ЕНЕЯ ПІСЛЯ ПРОЧИТАННЯ «ЕНЕЇДИ» І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО - 9 клас <!--if(Українська мова та література)-->- Українська мова та література<!--endif--> - Сочинения | ЕГЭ http://allcompositions.at.ua/publ/22-1-0-1614#ixzz403grprCg