1. Що означає « нова» і «стара, давня» література? 2. Коли і де було надруковано «Енеїду»?
3. Що сталося 1773 р. ?
4. Де відкрилися перші університети?
5. Де виникло селянське повстання проти панства?
6. Коли було розгромлене Кирило-Мефодіївське товариство?
7. Коли і де виникає гурток «Руська трійця»?
8. Що таке зробив Котляревський, що його вважають зачинателем нової української літератури?
9. Що це за роки - 1798 – 1840 ?
10. Де і коли була надрукована «Русалка Дністрова»?
11. Що заважало розвитку нової української літератури?
збори в похід князя ігоря
сонячне затемнення
баян в слові
продовження шляху і обєднання з братом всеволодом
на шляху до великого дону
перша зустріч з половцями, перемога ігоря
друга битва, поразка ігоря
полон ігоря
слово святослава
11 днів в полоні
плач ярославни
втеча ігоря
повернення ігоря на батьківщину
хвала ігорю
цитати: Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
З розбрату і постало насилля.
Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.