1.Сином якого відомого українського письменника був Олег Ольжич?
Михайла Стельмаха;
Івана Франка;
Олександра Олеся;
Андрія Чайковського.
2.Що є найціннішим Божим дарунком для людини за віршем Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив»?
родина;
життя у його найяскравіших проявах;
здоров’я;
матеріальний добробут.
3.У якому персоніфікованому образі постає радість в однойменному вірші Олени Теліги?
босоногої дівчинки;
вітрогона-хлопчини;
пташки;
квітки.
4.Який заклик звучить у вірші Олени Теліги «Сучасникам»?
ставати до бою за Україну;
не боятися своїх почуттів;
діяти, а не кидати слова на вітер;
не забувати про Бога.
5. Прототип Івана Сили:
Іван Фірцак
Василь Козак
Іван Піддубний
Максим Залізняк
6.Приз, який Іван виграв на атракціоні:
обід у кав’ярні
двісті карбованців
повний капелюх грошей
майбутня робота
7. Мамина страва, яку Сила часто згадував:
вареники
борщ
запіканка
галушки
8. Фікса – це … .
силач
капітан
суперагент
доктор
9. Перший номер Івана Сили у «ЦИРКУ БУХЕНБАХ»:
прислуговував повітряним гімнастам під час їхнього виступу, притримуючи канат і підстраховуючи їх знизу
носити на собі дітей з усієї вулиці
виніс на манеж усіх артистів цирку
одним махом долонею вганяв цвяхи в дошку
10. Силі організували бій із найсильнішою людиною … .
Баварії
Німеччини
Франції
Італії
11.Який твір А. Малишка є поетичним висловленням синівської вдячності матері за її турботу, вірну любов і ласку?
«Ми підем, де трави похилі»;
"Чому сказати й сам не знаю"
«Ранки солов’їні»;
«Стежина»;
«Пісня про рушник».
12.Символом чого є стежина у вірші Андрія Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»?
далекої дороги;
шляху додому;
дороги в інший світ;
життєвого вибору.
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."