1.Спільнокореневими є всі слова рядка А око, заочний, очі
Б пісня, співати, піст
В час, сучасний, частка
Г летіти, літак, літній
2.Лише форми того самого слова записано в рядку
А міцність, міцністю, міцним
Б зеленіти, зелень, зеленню
В дядько, дядьком, дядькові
Г живий, живим, живність
3.Префікс до- є у слові
А дорога
Б домашній
В дописати
Г доброта
4.Слово прикордонник утворене
А префіксальним
Б суфіксальним
В префіксально - суфіксальним
Г складання
5.Укажи слово, яке пишеться через дефіс
А земле / коп
Б книго / люб
В чорно/ білий
Г червоно/ гарячий
6.Від поданих слів утвори прикметники за до суфікса -ськ(ий)
Кривий Ріг -
Прилуки -
чех -
варяг -
Одеса -
Калуш -
студент -
Збараж -
Острог -
латиш -
7.Словом, що утворене внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу, є
А біографія
Б приказка
В молодий
Г зелененький
8.НЕправильно написано прикметник
А студенський
Б агентський
В солдатський
Г фашистський
9. Букву Щ на місці пропуску треба писати в слові
А Туре..ина, Б Київ..ина, В Гали..ина, Г Вінни..ина
У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького.
Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті «Кайдашева сім'я» сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни.
Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: «Доладна, як писанка» — «ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить»; «повновида, як повний місяць» — «гарна... мордою хоч пацюки бий»; «тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист» — «лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять». Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми гаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.
Крім того, Нечуй-Левицький у змалюванні домашньої війни постійно вдається до змалювання комічних ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто вражаючі.
Так, наприклад, дуже яскравою є сцена, у якій Мотря з Кайдашихою б'ються за мотовило. Взаємна ненависть цілком опановує жінками, позбавляючи їх здорового глузду: «Молодиці стояли бліді, як смерть, і від злості ледве дихали. Вони вже не мали сили самі покинути те мотовило...»
Характеристика образу Микити Кожум'яки:
Микита Кожум'яка - позитивний персонаж, який виступає справжнім захисником рідної землі. Він сильний фізично, має дух патріотизму, є вірним сином свого народу. Одного разу у його краї сталось лихо. Микита не зміг стояти осторонь, тому звільнив рідну землю. Силу цього персонажа підтверджує те, що він може м'яти одночасно 12 шкур. Звідси і його прізвище - Кожум'яка. Я захоплююсь цим героєм, його витримкою, мужністю та любов'ю до рідного краю.
ЦИТАТА:
Невже країна вся байдужа?.. Невже у нас немає мужа Палкого серцем, молодого. Який би зваживсь на двобій…?