1. У творі «Кайдашева сім’я» НЕ порушено проблеми А кохання і стосунків у сім’ї Б народної моралі В батьків і дітей
Г митця і суспільства Д авторитету в громаді
2. Хутір у Бієвцях, де проживала Мелашка
А Зачепилівка Б Затишенці В Заріченці Г Запиленці Д Западинці;
3. Серце з перцем» у героїні твору «Кайдашева сім’я»
А Мелашки Б Мотрі В Палажки Г Кайдашихи Д Балашихи
4. Чого найбільше боявся Омелько?
А збідніти Б захворіти В напитися Г втопитися Д збожеволіти
5. Який предмет побуту викликав страшну сварку в родині Кайдашів?
А пічка Б скриня В мотовило Г горщик Д пояс
6. Батьківську землю Карпо та Лаврі міряли
А Мотриним поясом Б кроками В ліщиною Г мотузкою
7. «Польовою царівною» в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» названо
А Галю Б Мотрю В Христю Г Явдоху
8. Характеристиці образу Грицька ( роман «Хіба ревуть воли…?» Панаса Мирного) не відповідає такий рядок:
А «Ой, злий же він був!.. Ой, лютий! Він би міг – матері очі видрав, або сам собі що заподіяв»
Б «…козачий син, сирота»;
В «Виходили на заробітки піщани, - потяг… з ними, скинувши через плече косу, а за спину - торбину з сухарями»;
Г «…тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда».
9. «...Весела, моторна, працьовита... була сиротою, невеликої вроди, але так запала в серце, що забув і про великий посаг, і про незвичайну красу майбутньої жінки» героїня твору «Хіба ре¬вуть воли, як ясла повні?»
А Галя Б Мотря В Христя Г Явдоха
10. З пекучим докором на устах «Так оце та правда?»
А Чіпка іде в земство Б Галя накладає на себе руки
В Мотря біжить услід за сином Г Грицько наздоганяє Чіпку
11. Твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» стосуються всі слова в рядку
А чотири розділи, роман, Рудченко, Василь Гнидка, Мотря
Б тридцять розділів, романтизм, Яким Сомко, земля, селянство
В реалізм, чотири частини, Піски, Ничипір, кріпацтво
Г тридцять частин, співавторство, Семигори, безбатченко, найми
Д епос, алегорія, романтизм, туга, Галя
12. Події в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розвивают такій послідовності:
А Максим Ґудзь у москалях — арешт Чіпки й дорога на Сибір — одруження Чіпки з Галею — смерть баби Ориіпки
Б арешт Чіпки й дорога на Сибір — смерть баби Оришки — одруження Чіпки з Галею — Максим Ґудзь у москалях
В Максим Ґудзь у москалях — смерть баби Оришки — одруження Чіпки з Галею — арешт Чіпки й дорога на Сибір
Г смерть баби Оришки — Максим Ґудзь у москалях — одруження Чіпки з Галею — арешт Чіпки й дорога на Сибір
Д смерть баби Оришки — арешт Чіпки й дорога на Сибір — одруження Чіпки з Галею — Максим Ґудзь у москалях
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.