1.укажіть , який напрям у літературі 70-90-х рр. хіхст. був серед найбільш розвинених. а) реалізм б) сентименталізм в) просвітництво г)бароко 2.укажіть основну актуальну проблему твору панаса мирного : "хіба ревуть воли , як ясла повні? " а) невідворотності долі б)вірності товариству та зради в) батьків і дітей г) правильність вибору життєвого шляху 3. укажіть, якому образові протиставляється образ чіпки(твір панаса мирного"хіба ревуть воли як ясла повні? ") а)грицька б)максима в)удача г)саєнка 4.укажіть, про що йдеться в історичній частині твору панаса мирного та івана білика а)про козацький похід б) історія закріплення селян в)селянське повстання г)історію створення громад 5.укажіть рядок ,який має відношення до назви "громади" іі половини хіх століття а) революційно-народницька організація б)часопис в)культурно-просвітницькі товариства г)гурток , створений і.нечуєм-левицьким 6.укажіть , який літературний напрям єднає манеру художнього письма і.нечуя -левицького та панаса мирного. а)романтизм б) сентименталізм в) символізм г)реалізм 7.укажіть, яку умову поставила йому галя , згоду на одруження з чіпкою (твір панаса мирного "хіба ревуть воли як ясла повні? ") а)стати багатим б) домогтися високої посади в) покінчити з розбійництвом г)збудувати їй дім ,як у панів 8.уквжіть , що несправедливо відібрали в чіпки (панас мирний "хіба ревуть воли як ясла повні? ") а)землю б)хату в)зібраний урожай г)худобу

Мені здається, що старий кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів. «він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря. панщина поклала на кайдашеві свій відбиток». чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що «аж шкура болить», кайдаш намагається знайти забуття в чарці. потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина карпа. я думаю, що карпо, старший син кайдаша, з дитинства був грубуватим, ріс черствим, бездушним. ці риси поступово тільки набирали обертів. він був першою дитиною, мабуть, його більше пестили, пробачали грубість. коли парубкував, то теж був мовчазний, гордовитий, ніколи навіть не сміявся. «його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». після одруження та народження сина карпо ніби виріс у власних очах, відчув себе справжнім хазяїном. починає поводити себе ще більш егоїстично. він ніколи не був покірним, не змовчував батькам, під час сварки через мотовило вперше підняв на старого кайдаша руку. про його жорстокість та черствість знало все село. я погоджуюсь із тим, що батьки належним чином не займалися його вихованням, тому й мають такий результат. я не згоден із думкою, що кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольна людина, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання хлопців. на мій погляд, стара кайдашиха не знаходить спільної мови зі старшим сином та невісткою, тому що на неї панщина наклала свій відбиток. замолоду вона довго служила в панів і «набралася од їх трохи панства», «до природної звичайності української се- лянки пристало щось вже дуже солодке, аж нудне», зовнішня пиха, облесливість у розмові. я не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо мотря. у неї надто дріб’язкова натура. вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки всього цього жахливі — порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, мотря вибиває кайдашисі око, карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен вдарити, та зупиняється, бо «не так шкода… матері, як чобіт».

«Гер переможений» аналіз

Тема «Гер переможений»: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).

Ідея «Гер переможений»: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.

Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо німець — заручник фашизму.

Жанр «Гер переможений»: новела.

Композиція «Гер переможений»

 Експозиція: полонені німці зводили будинки.

Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів. Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха.

Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця.