1. Вид роботи, який не виконував Михайлик по господарству: a) не гострив сапи;
б) не носив води;
в) не рубав дрова.

2. Найбільше Михайлик полюбляв з мамою:
a) садити;
б) випікати хліб;
в) доглядати за худобою.

3.Своєю слабкістю головний герой вважав:
а) збирання грибів;
б) полювання з дідом;
в) читання.

4.Великою розкішшю для Михайлика були:
a) окуляри;
б) штанці;
в) чоботи.

5.Звідкіль Михайлик знав, що за плугом навіть сам Бог ходив? :
a) Біблії;
б) щедрівок;
в) колядок.

6. Мати забороняла сину читати книги через те, що вони:
a) шкідливо впливають на розум її дитини;
б) псують зір;
в) ніяк не виховують.

8. Коли хтось ловив на селі відьму, то не милував ї і намагався:
а) втопити;
б) сховати в темний льох;
в) відрубати їй руку.

9.Хто на селі найбільше воював з нечистою силою?
a) Дядько Себастіян;
б) дядько Микола;
в) мати Михайлика.

10.На думку Михайлика, нечисту силу може налякати:
a) Палаючий каганець;
б) спів півнів;
в) вінок з волошок.

11. Нечиста сила «залазила в слово», як:
a) Плодожерка в яблуко;
б) цвях в деревину;
в) голка в тканину.

12. На що Михайлик виміняв на ярмарку тоненьку книжечку «Три торби реготу»?
а) Чоботи;
б) глек молока;
в) крашанки.

13.єдине, що мав гарного Юхрим Бабенко,-то це:​

Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, хорошу професію, добре облаштовану  квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на до

Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він до мені порадою, він запропонує реальну до Не так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може.  

Чи має життя сенс? Якщо так, то який саме? Це постійні, чи так звані буттєві питання. Можна на тривалий період забути про них, поринути в побутові, повсякденні проблеми, але життя влаш­товано так, щоб зовсім знехтувати, проігнорувати це питання не може навіть найбільш байдужа та духовно спляча людина. Неминучість смерті та її провісників — старіння та хвороби, факт скороминучого зникнення в минулому миттєвостей життя з усіма проблемами, є для кожної людини неусуваним нагадуванням про невирішене, відкладене питання сенсу життя. Отже, у людському житті завжди ставиться питання вибору між пріоритетом духо­вного та матеріального.О.   Турянський у творі «Поза межами болю» показав боротьбу в людині біологічних інстинктів і духовної волі до життя, підніс загальнолюдські цінності — дружбу, вірність, гуманізм, любов до рідних та батьківщини, що єднають людські серця, звільняють і просвітлюють душу. Оптимістично звучать слова Добровського наприкінці твору, звернені до оповідача, а насправді до кожної людини: «Коли у тьмі і в хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть». Тож попри трагічність зображува­них подій (живим лишився лише Оглядівський) провідна ідея перемоги духа над матерією яскраво втілена через засоби екс­пресіонізму.Часто можна почути думку про те, що матеріальні цінності — це не головне, це дуже приземлені й негідні забаганки, а най­перше, про що має дбати людина,— це моральна чистота, висока духовність, потяг до творчості.