В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

1.Визначити серед речень односкладне: А І ключ журавлиний пливе в безконечність.
Б Осіннє яблуко в зимовій заметілі лишилося на гіллі.
В На сиве місто, на ріку спадає знову золотистий вечір.
Г Даруй же людям слово невмируще і не жалій ні світла, ні тепла
2.Знайдіть рядок, у якому правильно визначено види односкладних
речень
А Означено-особові, неозначено-особові, безособові, узагальнено-
особові, повні.
Б Означено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні.
В Безособові, називні, неповні, означено-особові, узагальнено-особові.
Г Узагальнено-особові, безособові, називні, означено-особові,
неозначено-особові.
3 Односкладні речення, граматична основа яких складається лише
з підмета, називаються:
А безособовими;
б) називними;
в) означено-особовими;
г) узагальнено-особовими.
4.Визначити односкладне означено-особове речення
А Зупини мить високу для моїх молитовних долонь (В. Стус)
Б Роксолана дивилася на чужі краєвиди.
В У старому сосновому лісі пахне живицею
Г Матері сивіють дуже рано
5. Односкладним неозначено-особовим є речення:
А Не пізнавши горя, не знатимеш ціни радості.
Б Перед Трійцею долівку в хаті притрушують татарським зіллям.
В Іду шкільним подвір’ям
Г Нікому не дано змінити безповоротний часоплин.
6.Односкладним узагальнено-особовим є речення:
А Хочу відчути ваш благородний розум і високі почуття художників.
Б Протягом багатьох років Україну заквітчували терновим вінком.
В Не кайся рано встати, а молодим – женитися.
Г Пильно дивлюся під ноги,

7.Визначити безособове речення, у якому присудок виражений
безособовим дієсловом:
А Дівчині хочеться пригорнути до себе стигле поле.
Б За лісом світає.
В Не можна нічого у світі так любити, як велику річку між двома
рідними берегами.
Г Кожне стебло соняшника рятували після граду.
8.Безособовим інфінітивним є речення:
А Ганьби в літописи не заносили.
Б У літописах згадували про кульгавість
В Жодній мелодії не передати музики людської душі.
Г Владу не ви а владу завойовують.
9.Визначити безособове речення, у якому присудок виражений
особовим дієсловом, вжитим у безособовому значенні :
А Поспішаю до лісу, аби там лягти під деревом і слухати шепіт жита на
узліссі.
Б Теплим весняним дощем скропило землю.
В Уже косять за селом пшеницю.
Г На чужій стороночці поклонишся й вороночці.
10. Присудок виражений прислівником у такому односкладному
безособовому реченні:
А Після похмурої темної ночі починало світати.
Б Далеко чути звуки лісового струмка.
В Вечоріло, із дворів пахло свіжоспеченим хлібом.
Г Сьогодні морозно й вітряно.
11.Односкладним називним є речення:
А З добрим поведешся – розуму наберешся.
Б Без посиленої працьовитості немає ні талантів, ні геніїв.
В Синя далечінь.
Г Здавна тут орють землю, випасають худобу.
12. Двоскладним є речення ...
А Ми на галявині збудували хату, засадили городець.
Б В один день водою затопило ліси, сінокоси, городи.
В Свіжої осінньої днини людині легко дихається.
Г Вітром рознесло осіннє листя по вузьких стежках

Показать ответ
Ответ:
23245086
23245086
01.02.2023 21:33
Максим Максимович — цільна та безпосередня натура, не «печорінського» типу. У нього «чудесна душа, зол оте серце». Бел у він любив як рідну дочку, по-родинному ставився до Печоріна. «Розумовий кругозір Максима Максимовича дуже обмежений, але причина цієї обмеженості не в його натурі, а в його розвитку»,— говорить Бєлінський. Спільна з Печоріним служба у фортеці — виняткова подія в житті Максима Максимовича. Усе життя він служить далеко від культурних центрів, це «старе немовля, добре, миле, людяне, недосвідчене у всьому, що виходило за тісний кругозір його поняття та досвіду». Максим Максимович, який на дійсній службі не знає нудьги, багато особливостей Печоріна називає «дивними» і готовий пояснити його душевну невдоволеність «модою». Сам Максим Максимович відрізняється від Печоріна добротою і терпимістю до людей. Цю рису Лермонтов уважав визначальною і властивою російському характеру: «Мене мимоволі вразила здатність росіянина пристосовуватись до звичаїв тих народів, серед яких йому трапляється жити; не знаю, варта осуду чи похвали ця властивість розуму, але вона доводить неймовірну його гнучкість і наявність того ясного здорового глузду, що прощає зло скрізь, де бачить його необхідність чи неможливість його знищення». Максим Максимович не втручається в почуття Печоріна, проте готовий по-лицарськи захищати високі моральні принципи. До Печоріна він прикипів усією душею. Цей образ не менш типовий, ніж Онєгін, Ленський та інші. Критик Бєлінський звертається до читачів: «Чи не правда, ви так звиклись з ним, так полюбили його, що ніколи вже не забудете його, а якщо зустрінете під грубою зовнішністю, під корою згрубілості від важкого та бідного життя — гаряче серце, під простою, міщанською мовою — теплоту душі, то напевно скажете: «Це Максим Максимович». І дай вам бог побільше зустріти на шляху вашого життя Максимів Максимовичів!». Значения образу Максима Максимовича у творі — У романі постійно лунає голос автора, який оцінює вчинки, думки та почуття свого героя. Він настроює читача на активне ставлення до Печоріна; читач повинен скласти власну думку про героя. Роль автора — до йому в цьому. Для цього Лермонтов користується різними прийомами непрямої характеристики. У повісті «Бела» ми бачимо Печоріна очима Максима Максимовича; у повісті «Максим Максимович» про нього розповідає автор. Досить вагомим є також прийом зіставлення різних характерів та поглядів на людину і світ. На відміну від Печоріна, Максим Максимович задоволений тим, що має, дивиться на світ з точки зору прагматика та реаліста.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Koshaplay57
Koshaplay57
13.12.2020 22:31

Відповідь:

Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів  - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки.  Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила".   Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота