1 Вкажіть героїв твору: болотні вогники, які, до того, як їх втопили, були дітьми:
Лісовики
Нявки
Потерчата
Нічки
Злидні.
2 "При одній стіні знеможена чорна постать, що прихилилась до одвірка, в чорні одежі, сивому непрозорому серпанку, тільки на грудях красіє маленький калиновий пучечок":
Мати Лукаша
Марище
Мавка
Килина
Русалка
Русалка Польова
Потерча.
3 Який образ з'являється у творі після трагічної загибелі Мавки?:
Загубленої Долі
Тяжкої Вдачі
Недосяжної Волі
Терпкої Правди
Солодкої Втіхи
Нескореної Природи.
4 Забирає Мавку за собою в землю після того, як Лукаш зраджує:
Перелесник
Чугайстир
Дядько Лев
"Той, що в скалі сидить"
"Той, що греблі рве"
Русалка Польова.
5 Закоханий у Русалку, віщує про прихід весни:
Лукаш
"Той,що греблі рве"
Чугайстир
Лісовик
Перелесник
"Той, що в скалі сидить".
6 Немає у творі фольклорного персонажа *:
Злиднів
Потерчат
Перелесника
Марища
Чугайстра
Мавки
Русалки
Лісовика
Вовкулаки.
7 Про кого: "Тепер він вовкулака дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє..."?
"Той, що греблі рве":
Лісовик
Лукаш
Дядько Лев
Марище
Левко
"Той, що в скалі сидить".
8 Повновида молодиця з багатої сім'ї і спочатку дуже вправна у роботі. Хтось її описує так: "Я не люблю її - вона лукава, як видра":
Мати Лукаша
Мавка
Килина
Русалка Польова
Тітка Мотя.
9 Проклинає Мавку, і та стає сухою вербою:
Марище
Русалка
Перелесник
Килина
Лукаш
Мати Лукашева
Тітка Мотя.
10 "зелена одіж, плащ золотого волосся, ...на голові синій вінок з волошок":
Килина
Мавка
Русалка Польова
Мати Лукаша.
11 Його оберігає сам Лісовик через те, що той колись захистив предковічного дуба:
Лукаш
Дядько Лев
Левко
"Той, що греблі рве"
"Той, що в скалі сидить".
12 Чиї слова: "минай людські стежки, дитино, бо там не ходить воля - там жура тягар свій носить":
Лісовика
Матері Лукаша
Мавки
Дядька Лева
"Того, що в скалі сидить."
13 "...в ясно-зеленій одежі з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами...":
Мавка
Русалка
Нявка
Потерча
Килина.
Тема: оспівування річки Дніпро, як символу історичної долі українського народу.
Головна думка: замилування Дніпром – річкою, що уособлює Україну.
Художні засоби.
Епітети: Дніпр широкий, верби високі, блідний місяць.
Постійні епітети: синім морі.
Уособлення: реве та стогне Дніпр, місяць із хмари виглядав, сердитий вітер завива, гне верби.
Метафора: «горами хвилю підійма», «сичі в гаю перекликались».
Порівняння: «місяць ..., неначе човен в синім морі, то …».
Повтор (тавтологія): «то виринав, то потопав», «раз у раз», «де-де».
Звукопис (передача слухових вражень): «Дніпр реве та стогне», «вітер завива», «сичі перекликались», «ясен скрипів».
Алітерація (звук [р] - твердість та рішучість): «Реве та стогне Дніпр широкий».
Антитеза (протиставлення): «то виринав, то потопав».
Інверсія (зміна порядку слів): «Реве та стогне Дніпр широкий».
Кількість строф: три.
Вид строфи: катрен (чотиривірш).
Рими: завива – підійма, широкий – високі, пору – морі, виглядав – потопав, співали – перекликались, гомонів – скрипів.
Широкий Дніпро був для поета уособленням рідної України, долі українського народу, тому в його поезії він постає то могутньою водною стихією, то спокійною неперевершеною красою.
Вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» став піснею з народною мелодією, яку поклав на ноти композитор Данило Крижанівський.
На мою думку Кайдашева сім'я досить колоритна , і дуже не поступова наприклад
Мотря: Мотря хотіла хотіла бути господинею у власній хаті тому завжди сварилися з кайдашихою тим і пояснюється її запальний характер: Мотря тиха спокійна дівчина з бідної сім'ї
Карпо тихий роботящий мудрий сміливий, однолюб,
Теж саме можна сказати про Лавріна він більш хитріший але втой же час замріяний.
Кайдашиха виступає в ролі свекрухи зміюки, її завжди щось не подобається. Тим і проявляється її артистичністья, лінивість
Кайдаш в нього характер добродушної людини а він в сьому підтримує кайдашиху тому він немає власної думки.
Ось так. СПОДІВАЮСЯ Я ДОПОМІГ