1. Які почуття прагне передати поет у вірші «У синьому небі я висіяв ліс»? Які враження викликав у вас цей твір?

2. До якого різновиду лірики належить вірш «У синьому небі я висіяв ліс»? Визначте мотив цього твору.

3. Які засоби художньої виразності використовує поет для увиразнення головної думки у вірші «У синьому небі я висіяв ліс»? Назвіть їх та розкрийте метафоричне значення.

4. Запишіть аналіз твору «Цю жінку я люблю».

Цю жінку я люблю. Така моя печаль.
Така моя тривога і турбота.
У страсі скінчив ніч і в страсі день почав.
Від страху і до страху ця любота.

Аби ще в жнива — то було б іще…
Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко…
Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку
Не радістю вкриваю, а плачем.

Воно мені, мабуть, так мало бути.
Мабуть, воно так сказано мені.
Бо так вже склалось — не забуть, не збути,
Не призабути навіть уві сні.

Як чорний чай, як чорний чай Цейлону,
Мені це літо впало у лиман…
Цвів молочай. Посічкану солому
Везли з гарману — даленів гарман…​

Жанр: казка
Тема: третій син став багатим завдяки коту
Ідея: підприємливість і кмітливість допомагають вибратися з самого скрутного становища.
 
Система художніх образів:
 
Головні герої:
Кіт у чоботях,
Третій син (Маркіз Карабас)
 
Другорядні герої:
Мельник - батько маркіза Карабаса,
Король,
Людожер,
Дочка короля.
 
Третьорядні герої, складові фон казки:
Брати маркіза Карабаса,
Свита короля, міністри,
Косарі,
Женці.
 
Мова художнього твору: казка написана у віршах, мова доступний, казковий. Казкових епітетів не так багато, але уособлення надає художньому твору казковий тон. Казка

Цитатна характеристика Максим Гримач: «Такий-то богатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидний, чорнобровий, чорноухий; а веселий, а жартівливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили». «…нехай тільки станеться йому з нашого села пригода — головою ляже, а врятує; нехай зачепить хто дужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує». «…я тебе не буду за них силувати, та й за бурлаку не віддам; нехай він хоч і місяць з неба схопить… Слово в мене батьківське, кріпке, сама знаєш». «Зачинився старий Гримач, аж п’ять років не виходив за свої ворота. Одцурався й отамана, й здобичі. Посивів, як той голуб сивий». «Катрю! Катрю! Дитино моя хороша! Загубив я твій вік молоденький!»
Цитатна характеристика Катря Гримач: «…Доросла, а хороша та пишна, як королівна». «Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає». «Так-то гарно убралась! Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіт кований, черевички високі; дрібно, дрібнесенько русу косу заплела, і золотий перстень блищить на правій руці». «Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голівку на білу ручку; взяла її думки та гадки. Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку». «Зійшла, як на хибну кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб».
Цитатна характеристика Семена:«…молодий козак Семен, вродливий парубок, хисткий, як очеретина, сміливий, як сокіл» «…треба ждати! Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика здобич. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… Подякую йому за хліб, за сіль, нагледжу, де хутором красивий да й поклонюсь тоді твоєму батькові… Тільки люби мене вірно, моя дівчино!» «Не плаває — літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває». «Зацвіте перша вишня у твоєму садочку, закує сива зозуля — я припливу до тебе, припливу не наймитом — вільним козаком».
Тетяна:"Катря, гарна та пишна, вже доросла, а Тетяна — підліток"