1. Яким чином Л. Пономаренко намагалася відтворити у новелі наслідки
военного лихоліття? Наведіть переконливі приклади, посилаючись на текст
новели. 2. Bмотивуйте ставлення і поведінку дітей до Фрідріха. Чому
полонений німець намагався порозумітися з дітьми? 3. Що нагадало жінці
про Фрідріха з того часу, коли минуло півстоліття? a) Квітка біля вікна; 6)
місце, де збирався гурт дітей біля німця; в) його вироби з цегли.​

  «підкова»

тема:   зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, загублену конем дідуся мороза, і прагнула, щоб за її здійснилися всі бажання і мрії.

ідея:   кожна дитина відчуває себе щасливою, коли у новорічні свята всі її сподівання і мрії стають реальністю.

основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань, вірить у діда мороза, щасливу підкову.

метафори: «ішов сніг», «дід мороз протрюхикав», «розгубились в небі літаки», «літали, кричали, крильцями дрижали». • епітети: «сніг зелений, фіалковий, рожевий», «золота підкова».

риторичні оклики:   «мама! », «щоб все мені збулося! ».

Образ остапа «тарас бульба» цитати зовнішність, портрет остапа:   «крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва» «…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва». відношення до навчання: «…в первый год (из киевской бурсы) ещё бежал. его возвратили, высекли страшно и засадили за книгу. четыре раза закапывал он свой букварь в землю, и четыре раза, отодравши его бесчеловечно, покупали ему новый». тарас бульба пригрозив залишити сина в монастирських служках, якщо він не вивчиться всім наукам, тільки після цього остап почав займатися. характер: «остап считался всегда одним из лучших товарищей…. никогда, ни в каком случае не выдавал своих товарищей… был суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки… был прямодушен с равными… имел доброту…» юнацькі мрії: мріяв стати справжнім козаком і відправитися в запорізьку січ. поведінка під час бою: «остапу, казалось, был на роду написан битвенпый путь и трудное знанье вершить ратные дела». остап холоднокровно бився, «мог вымерить всю опасность», в нём «не могли не быть заметны наклонности будущего вождя».  ставлення до товариства: до останньої хвилини свого життя залишався справжнім товаришем. відношення до особистого щастя: ніколи не прагнув до особистого щастя.   «он был суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки; по крайней мере, никогда почти о другом не думал». відношення з батьками: ближче до батька, мріє до кінця залишитися вірним своїм товаришам, до останнього захищати свою батьківщину