1. який твір називається літописом? про що розповідається у літописах? 2. якими справами ярослав мудрий продовжив ідеї князя володимира? 3. складіть план драматичного твору «микита кожум’яка»? 4. розкажіть про маршрут сім’ї руснаків. з якою метою вони вирушили в подорож?

Мужньо й гідно поводився в полоні Максим Беркут. Понад усе для хлопця була воля. Хлопець каже Тугарові Вовку, що життя в неволі нічого не варте. Максим тяжко переживає те, що трапилося з його рідною Тухлею. Важкі ланцюги "тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки", "висисають усю силу з його тіла, всі думки з його мізку". Максим ігає, як горить його рідне селище. З радістю сприймає хлопець повідомлення про те, що монголи оточені тухольцями. Молодий Беркут із гідністю справжнього патріота відповідає, що краяни будуть битися до останнього, але не пустять ворога в гори. Максим ніколи не стане рятувати своє життя ціною зради. Автор засуджує вчинок Тугара Вовка, який пропонує Захарові Беркуту зберегти життя сина ціною того, щоб тухольці випустили оточених монголів із долини. Нелегко старому Захарові було прийняти вірне рішення. Звичайно, перемагають громадянські й патріотичні почуття. "Міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, це була б ганьба, була б зрада", — ось так вирішує Захар Беркут. Зрозуміло, що Максим підтримав би подібне рішення. Хіба можна спокійно жити на білому світі, знаючи, що через твою свободу постраждали безвинні люди?
Іван Франко зобразив у повісті "Захар Беркут" людей честі та зрадників рідної землі. Письменник засуджує підступні вчинки Тугара Вовка як найтяжчий, непрощенний гріх. Захоплення автора викликають Максим та Захар Беркути, Миро слава. Цим людям притаманні найкращі риси: чесність, мужність, порядність, почуття власної гідності, щира любов до своєї землі. Кожним рядком свого твору Іван Франко стверджує, що любов до рідного народу, до Батьківщини є най вищою чеснотою, якої може досягти людина.

ответ:

викривальний пафос пісні г. сковороди

"всякому місту — звичай і права"

творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя г. сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. у його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. сковорода цікавий не лише як філософ, але як педагог, практик, теоретик, просто людина. так, у вірші "всякому місту — звичай і права" письменник виступає проти соціальної несправедливості, існуючої бюрократичної системи, що принижує людську гідність:

панські петро для чинів тре кутки,

федір-купець обдурити прудкий,

той зводить дім свій на людський манір,

інший гендлює, візьми перевір!

поезія відбиває історію тогочасного суспільства. образом петра автор розкриває психологію новонародженого лакузи, який морально вироджується. він, замість того, щоб боротися за волю, свідомо спрямовує свою діяльність "для чинів".

саме кріпосницький устрій зруйнував усталену мораль. на той час певна категорія людей плазувала та обтирала кутки панські, щоб мати "тепле місце".

це створило психологію селянина: виробило такі негативні риси характеру, як прислужництво, холуйство, безпринципність, самозбереження ціною життя інших.

твір є гострою сатирою на верхівку суспільства того часу: купців, чиновників, поміщиків, які задовольняли свої примхи:

той безперервно стягає поля,

сей іноземних заводить телят.

ті на ловецтво готують собак.

объяснение:

как я вижу не 50