1. Який із названих елементів твору є сюжетним: а) розв’язка; б) опис приміщення;
в) пейзаж.
2. Жанр твору М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять»: а) автобіографічна повість; б)
героїко-романтична повість; в) оповідання; г) автобіографічний вірш.
3. Який художній засіб ужито в реченні: «…я вискочив на весняну вулицю, де
кожна калюжа тримала в собі клапоть сонця»?
а) епітет; б) порівняння; в) метафора; г) гіпербола.
4.Установіть відповідність між фразеологізмом, який зустріли у творі
М.Стельмаха, та його значенням:
А) знати, де раки зимують; 1) перелякати;
Б) вухналі кувати зубами; 2) голодувати;
В) покласти зуби на полицю; 3)запаморочення;
Г) у голові літають джмелі; 4) сильно тремтіти від холоду,
переляку;
5) знаходити правильний вихід зі
становища.
5. Хто відвів Михайлика до школи: а) мати; б) дід; в) дядько Себастьян; г)
батько.
6. Якою порою року починається і закінчується твір «Гуси-лебеді летять»: а)
весна; б) літо; в) зима; г) осінь.
7. Установіть відповідність між героєм та його висловленням (за твором «Гуси-
лебеді летять»): 1) дядько Себастьян; 2) мати; 3) Михайлик;
4) дід Дем’ян; 5) Юхрим.
А) «От і гарбузове насіння, соображаю, само по всіх параграфах прийшло до
хати!..»
Б) «Будещ іти межі люди і вибивати іскри…»;
В) «Бо й хто пособить у світі бідному чоловіку… Ніхто. Тільки такий самий
злидар»;
Г) «Тоді сиди, халамиднику, в запічку і не вирипуй хати!»
8. Визначаючи обсяг плати за квартирування, бабуся висловлювалася:
А) «За гріш не купити маку, а за гривню – правди»;
Б) За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини»;
В) Нащо нам гроші, коли ми й самі хороші!».
9. Дід Капуш, звертаючись до хлопця, казав: а) «Мені потрібно, щоб ти зміг
побороти злу силу»; б) «Ти, отроче, призначений мені в учні»;
в) «Чи не маєш ти бажання стати чаклуном?».
10. Коли Планетник побачив незчисленну кількість квітів, він задумався:
А) «Якби цю красу сфотографувати?»;
Б) «Як мені зберегти цю красу?»;
В)»Чи маю я право володіти цією красою?».
11-12. Виписати чотири цитати до образу Планетника
Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.
Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.
Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,
Пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувщини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі... Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.
відповідь: перша книга, яка запам’яталась мені, називається «яким не треба бути». авторами її є алла сокол та олена конечна.
ця невелика збірка віршів має чудові малюнки про своїх героїв. вони кольорові та великі. там можна зустріти лежебоку іванка, таню, боягуза гната, замазуру юру, неумійка андрійка, плаксу катрусю, забіяку колю, роззяву зіну, жаднюгу маринку, ласунця, хвастунця, ябеду, руйнівника, брехунця, вередулю. вони показали мені і багатьом читачам яким не треба бути. мова книжки віршована, легко читається.
я можу порадити молодшим братикам і сестричкам моїх однокласників прочитати цю цікаву, веселу, повчальну і гарно ілюстровану книжечку.
пояснення: