1. Зі славнозвісною французькою комедією Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» перегукується твір: А. І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»; В. Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…»;
Б. І. Карпенка-Карого «Хазяїн»»; Г. І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
2. Кульмінація роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - це:
А. картини майбутнього суспільного ладу; В. арешт Чіпки після злочину;
Б. поразка Чіпки у боротьбі із земством; Г. трагічна смерть Галі.
3. Із якого твору наведена цитата: «От мука мені з цим каторжним …! І вигнав би, жаль, - давно
служить, і привик до нього так, що як не бачу довго, аж скучно».
А. І.Франка «Сойчине крило»; В. І. Карпенка-Карого «Хазяїн»;
Б. Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…»; Г. І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
4. Азазель у поемі «Мойсей» - це
А. пророк; Г. світла сила;
Б. темний демон пустині; Ґ. кочівник.
В. князь конюхів;
5. Твір І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» за жанром є:
А. соціально-психологічним оповіданням; В. соціально-психологічною повістю;
Б. соціально-побутовим романом; Г. соціально-побутовою повістю.
6. Проблему формування нації на основі біблійного сюжету висвітлено у творі
А. «Кайдашева сім’я»; Г. «Мойсей»;
Б. «Хіба ревуть воли…»; Ґ. «Легенда про вічне життя».
В. «Гімн»;
7. Вічний дух, що прагне до щастя й волі, революційних перетворень, згаданий у рядку
А. «Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає…»
Б. «Розвивайся ти, високий дубе, Весна красна буде!»
В. «Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром?»
Г. «І час прийде, коли весь світ покине Богів і духів…»
Ґ. «Словом сильним, мов трубою, Мiлiони зве з собою...»
8. Занепад споконвічної важливої ролі батька в українському суспільстві, руйнування традиційних
підвалин життя селянства в пореформену добу зображено у творі
А. «Хіба ревуть воли…»; Г. «Безмежнеє поле…»;
Б. «Кайдашева сім’я»; Ґ. «Сойчине крило»
В. «Мартин Боруля»;
9. Установіть послідовність розгортання подій у І частині роману «Хіба ревуть воли…?» Панаса
Мирного:
А) перший епізод 1) громада приймає козака Остапа Хруща;
Б) другий епізод 2) Чіпка у наймах у Бородая;
В) третій епізод 3) Чіпка випасає худобу з дідом Уласом;
Г) четвертий епізод 4) Грицько повертається із заробітків і одружується;
Ґ) п’ятий епізод 5) зустріч Чіпки з Галею.
Рівень ІІ
Дайте розгорнуту відповідь, обов’язково проілюструвавши її прикладами з творів. За повну, правильну
відповідь –
1. Схарактеризуйте образ Мартина Борулі з однойменної п’єси І. Карпенка-Карого.
2. Чим відрізняється Мелашка від інших жіночих образів повісті «Кайдашева сім’я»? Що поєднує її з
іншими жіночими образами твору?
Цитатна характеристика Митька через інших персонажів.
"О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька)
"... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."
" Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?"
"І голова ж у тебе, Митько."
"Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..."
"Але ж головний у нашій експедиції ти."
"Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими."
"І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."
Повість Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки» розкриває неймовірну здатність маленьких головних героїв до навчання завдяки своєї цікавості. Хлопці навіть не підозрюють, що таємниці, яку вони намагаються розгадати, не існує і вони придумали її собі самі.
Головні герої повісті Митько та Сергій школярі, що навчаються в шостому класі. Вони кращі друзі та дуже розуміють один одного. Їх об’єднують спільні інтереси та схожі риси характеру. Хлопцям подобається природа, вони кмітливі та зацікавлені і готові до пригод.
Всі події сталися, коли друзі відправилися літом до бабусі. Біля озера в лісі вони винайшли похилий курінь. Хлопці відремонтували його, та почали весь час проводити в цьому місці. До них на велосипеді приїжджав Васько. Цей хлопець був старший за них, йому вже виповнилося чотирнадцять років. Саме Васько розповів нашим героям про чудовисько, що мешкає в цих краях. Ця розповідь так вразила Митька та Сергія, що вони незважаючи ні на що вирішили піймати загадкову сутність. Саме тут широко розкриваються характери героїв.
Шестикласники почали полювати на вигаданий персонаж. Хлопці багато перечитали наукових видань, вивчали книжки з біології. Митько та Сергій проявляли свою кмітливість, розставляючи хитрі пастки. Фантазія головних героїв так розігралася, що вони почали знаходити, як їм здавалося, сліди на піску та, навіть, чути рев і булькотіння води. Вони по черзі пильнували в курені вночі. Автор показує неймовірну сміливість маленьких хлопців. Вони проявили прагнення до знань, будували складні логічні комбінації, щоб добитися своєї мети. Бажання спіймати чудовисько та отримати таку бажану славу рухало хлопцями всі літні канікули.
Незважаючи на невдачу в охоті за таємним звіром, хлопці демонстрували такі риси характеру як наполегливість, доброта, мужність та винахідливість. В вирі цих подій Митько та Сергій не втратили повагу до батьків та довіру один одному.
Літні канікули вплинули на інтелектуальні здатності хлопців. Вони навіть розмовляти стали інакше. Самоосвіта дозволила розвинути їх кругозір і подивитися на життя іншими очима.
Головні герої повісті показують нам, що навчання може приносити задоволення і бути неймовірно цікавим.