1. Запозиченими є всі слова рядка:
А) стіна, географія, поні
Б) директор, музей, цирк
В) тополя, спорт, театр
Г ) брошура, монітор, мрія
Д) пісня, сонце, бухгалтер
2. Неочікуване судження, висновок, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою чи з логікою попереднього тексту − це:
А) парадокс
Б) каламбур
В) анафора
Г) гіпербола
Д) метонімія
3. У якому рядку допущено помилку ( орфограма „Подвоєння приголосних”):
А) гілля, насіння, колосся, Ілля
Б) Россю, подорожжю, жовччю, блакиттю
В) суддів, ріллею, відкритів, почуттів
Г) ллю, ллється, наллєш, ллємо
Д) молодістю, матір‘ю, повістю, ввічливість
4. У якому рядку необхідно у всіх словах обрати велику літеру:
А) (с,С)узір’я (ч,Ч)умацький (ш,Ш)лях, (д,Д)екан
Б) (з,З)ахідна (є,Є)вропа, (н,Н)ародний (д,Д)епутат України
В) (л,Л)іжко (с,С)ашка, (б,Б)ультер’єр
Г) (п,П)резидент (у,У)країни,(п,П)олісся
Д) у всіх рядках
5. У якому рядку всі слова мають суфікси:
А) сміливий, мужній,синій, малий
Б) темнуватий, лісник, стільчик, гарнесенький
В) праліс, провесна, прадід, перехід
Г) слід, сніг, сад, крик
Д) вечір, гарний, синюватий, холодний
6. Укажіть правильне твердження:
А) частка – це службова частина мови
Б) частка не може утворювати окремі граматичні форми
В) з усіма дієсловами частка НЕ пишеться окремо
Г) частка ЖЕ ( Ж) пишеться через дефіс
Д) частка може бути головним членом речення
7. Кома при відокремленому означенні ставиться у реченні:
А) Велетенський різнобарвний килим конюшини мигтить і переливається у ранкових росах .
Б) Осяяний сонцем світ розкрився перед нами.
В) На освітлених сонцем галявинах червоніють кетяги горобини.
Г) Схвильована вона не могла зразу точно відповісти.
Д) Усі прибуваючі на зустріч півколом ставали навкруг пам’ятника.
8. Укажіть речення, в якому допущена пунктуаційна помилка:
А) І знов земля кипить у боротьбі, і знову я належу не собі.
Б) Новітня думка – це подія теж, та думку народити лиш замало.
В) Хай сміється всім блакить і звитязький спів дзвенить.
Г) Лише зашерхоче десь сухо зелена ящірка, пробігаючи в траві, бризнуть врізнобіч з - під ніг коники–ковалі.
Д) І тоді всі помітили що у вікні сліпучо сяє весняне сонце.
жанр: історична пісня
рід літератури: ліро-епічний твір
Тема: зображення героїчної смерті козака Морозенка в бою проти татар.
Ідея: уславлення подвигу патріотів, що віддали життя за визволення народу.
Основна думка: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.
Епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ». Метафори: «Вкраїна плаче», «Морозенко… сивим конем виграває», «живцем серце виривали», «Україна славою покрита».
Гіпербола: «татар велика сила», з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну.
пестливі слова – козаченьки, казаченьків.
Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Пояснення: якось так