На мою думку, самовиховання книжками, запозичення досвіду у книжкових героїв є невід'ємними аспектом життя кожної читаючої людини. Аргументом на захист моєї думки зможе послугувати той факт, що читаючи книжку кожен може перейняти досвід з тої чи іншої ситуації і в подальшому або копіювати поведінку героя або не чинити так, що дозволяє не ставати на "граблі" інших людей. На згадку приходить казка "Балакуча баба" завдяки якій я зрозуміла, на прикладі пустомовної баби, що дурний язик голові не приятель, і змогла виховати в собі деяку стриманість в мові. Кожний герой може чомусь навчити: Олівер Твіст - доброті, невідступності від надії, баба з казки про Золту рибку- стриманості в бажаннях, вмінню знати міру, Дюймовочка- взаємодо Тож, на мою думку, книжкові герої це списані з минулого люди, на яких автор хоче показати нам той чи інший аспект характеру, виховати в читачеві ті чи інші якості, або навпаки - висміяти. Тож будемо уважними до себе, звірятимося з книжкових героями:чи не знайдено в нас рис Тонкого з твору Чехова чи інших його комічних персонажів?
Роман "Чорна рада" П. Куліша багатопроблемний. Найважливіші з порушених проблем такі: 1. Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних). 2. Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка). 3. Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького). 4. Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама). 5. Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача). 6. Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки). 7. Значення народної моралі. Остання проблема передана через аналіз психіки всіх персонажів, але цікавим є те, що народна мораль дає себе знати навіть таким, здається, пропащим людям, як Брюховецький. Він готовий убити Сомка в бою, але не може зарізати зв'язаного, беззбройного гетьмана. Про висоту народної моралі свідчить і той епізод, коли сторожі осуджують, навіть відверто ненавидять Кирила, думаючи, що він іде вбивати ув'язненого Сомка. Запорожці-"харцизяки" здерли з полоненого Якима і пояс, і жупан, і сап'янці, та не посміли стягнути вишитої нареченою дорогої сорочки. Такі, здавалося б, деталі свідчать, що в душі кожного українця є добре начало.
Аргументом на захист моєї думки зможе послугувати той факт, що читаючи книжку кожен може перейняти досвід з тої чи іншої ситуації і в подальшому або копіювати поведінку героя або не чинити так, що дозволяє не ставати на "граблі" інших людей.
На згадку приходить казка "Балакуча баба" завдяки якій я зрозуміла, на прикладі пустомовної баби, що дурний язик голові не приятель, і змогла виховати в собі деяку стриманість в мові.
Кожний герой може чомусь навчити: Олівер Твіст - доброті, невідступності від надії, баба з казки про Золту рибку- стриманості в бажаннях, вмінню знати міру, Дюймовочка- взаємодо
Тож, на мою думку, книжкові герої це списані з минулого люди, на яких автор хоче показати нам той чи інший аспект характеру, виховати в читачеві ті чи інші якості, або навпаки - висміяти.
Тож будемо уважними до себе, звірятимося з книжкових героями:чи не знайдено в нас рис Тонкого з твору Чехова чи інших його комічних персонажів?
1. Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних).
2. Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка).
3. Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького).
4. Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама).
5. Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача).
6. Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки).
7. Значення народної моралі.
Остання проблема передана через аналіз психіки всіх персонажів, але цікавим є те, що народна мораль дає себе знати навіть таким, здається, пропащим людям, як Брюховецький. Він готовий убити Сомка в бою, але не може зарізати зв'язаного, беззбройного гетьмана. Про висоту народної моралі свідчить і той епізод, коли сторожі осуджують, навіть відверто ненавидять Кирила, думаючи, що він іде вбивати ув'язненого Сомка. Запорожці-"харцизяки" здерли з полоненого Якима і пояс, і жупан, і сап'янці, та не посміли стягнути вишитої нареченою дорогої сорочки. Такі, здавалося б, деталі свідчать, що в душі кожного українця є добре начало.