Навесні я жила у родичів, стався цікавий випадок. У моєї сестри був гарний білий кіт, дуже розумний, але з незалежним характером. Якщо його брали на руки, він одразу ж виривався. Одного разу кіт зник. Спочатку ми були спокійні, бо раніше він іноді пропадав на ніч. Всі засмутилися. Сестра боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицям, шукаючи кота, але ніхто не бачив. Якось ми проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки білий кіт дуже схожий на нашого. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був наш кіт. Виявилося, що господарі будинку, біля якого ми його знайшли, поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Кіт вліз усередину на запах риби. Коли ж господарі помешкання повернулися і помітили той злочин, кіт швидко виліз і втік. Яка незручна ситуація! Нам з сестрою було дуже соромно за кота коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули зачинити кватирку. Ми всі посміялися. Потім частенько бачили, як кіт навідувався до них у двір і довго сидів.
Образ Остапа Мандрики – борець за волю, щасливе життя поневоленого люду, йому притаманне прагнення свободи, причому свобода має для нього настільки важливе значення, що він ладний віддати за неї будь-що.
Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Тяжким і нерадісним було життя Соломії, яку пан насильно віддав заміж за панського хурмана, за нелюбого чоловіка. Щоб визволитись з цього подвійного рабства — від поміщика і нелюба — Соломія разом з Остапом тікає за Дунай.
Навесні я жила у родичів, стався цікавий випадок. У моєї сестри був гарний білий кіт, дуже розумний, але з незалежним характером. Якщо його брали на руки, він одразу ж виривався. Одного разу кіт зник. Спочатку ми були спокійні, бо раніше він іноді пропадав на ніч. Всі засмутилися. Сестра боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицям, шукаючи кота, але ніхто не бачив. Якось ми проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки білий кіт дуже схожий на нашого. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був наш кіт. Виявилося, що господарі будинку, біля якого ми його знайшли, поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Кіт вліз усередину на запах риби. Коли ж господарі помешкання повернулися і помітили той злочин, кіт швидко виліз і втік. Яка незручна ситуація! Нам з сестрою було дуже соромно за кота коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули зачинити кватирку. Ми всі посміялися. Потім частенько бачили, як кіт навідувався до них у двір і довго сидів.
Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Тяжким і нерадісним було життя Соломії, яку пан насильно віддав заміж за панського хурмана, за нелюбого чоловіка. Щоб визволитись з цього подвійного рабства — від поміщика і нелюба — Соломія разом з Остапом тікає за Дунай.