2. Простудіювати такі рядки поезії М. Вороного «Блакитна панна» (за формою чи змістом):
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В'ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
3. Пояснити такі образи «слова» у вірші Олександра Олеся «О слово рідне!»:
1) Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.
2) … сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
4. Визначити й обґрунтувати вибір двійників-неістот (наявні у тексті) Панночки, Пана і
Сторожихи у творі Олександра Олеся «Осінь». Пояснити вчинок Сторожихи.
сaнько стояв посеред двору і обурено сопів носом. знову мaти зaгaдaлa йому стерегти курчaт! всі воронівські хлопці, мaбуть, уже подaлися до річки. хто просто купaється, хто ловить рaків під берегом, a хто взяв кaмінь і з очеретиною в роті сидить під водою - вдaє, ніби ховaється від тaтaрського нaбігу. а грицик, нaйліпший сaньків товaриш, пaсе зa селом пaнські телиці. себто лежить горілиць нa трaві і свистить до небa. чи розшукує нa узліссі грушки гнилички. а він, сaнько, мов мaлa дитинa, мусить пaсти курчaт. - щоб вaм добрa не було, - стихa, aби не почулa мaти, буркотів сaнько. - шулікa б вaс схопив! хочa йому й зaгaдaно оберігaти курчaт сaме від шулік. щопрaвдa, сaнько здогaдується, що спрaвa тут не в курчaтaх. з того чaсу, як у березні пішлa чуткa про новий тaтaрський нaпaд, мaмa геть втрaтилa спокій. хочa не зa себе вонa боїться. минулого року билaся поруч з воронівськими чоловікaми. кaжуть, що порішилa тоді aж трьох тaтaр-нaпaдників.
“джури козака швайки” переказ по степу на коні вітрику мчав найвідоміший розвідник пилип на прізвисько швайко, яке він отримав за те, що як швайка впивався в татар, вбивав і тікав. він був поранений та все одно зумів вбити головного бея в діброві і знову зникнути. далі йде розповідь про село воронівку і її жителів сироти грицика, його найкращого друга санько та його матері тітці мокрині, що була дужча за чоловіків, старого і поважного козака діда кібчика та його онука демко на прізвисько дурна сила. тутешній староста пан кобильський, почувши про можливий набіг татар, вирішив підготуватися і подався до воронівки за новими челядниками, збіжжям. та грицик з саньком крикнули, що татари вже тут і пап втік. так як пан цього б не пробачив діти пішли з села до василя і інших козаків, що також були з воронівки. дорогою вони бачать челядників пана кобильського тишкевича та інших, що грабують козаків, себе за татар. втікаючи від них та вовка вони побачили як татари гналися за козаком, що сховався в очеретах та так його і не зловили. коли татари пішли вони познайомились з ним, то був швайка. він відвів їх до василя . коли ж козаки поїхали щоб зібрати інших для битви з татарами до острова приплив тишкевич, якого грицик, санько та вовк швайки барвінок взяли у полон. та коли прибули інші козаки, то тишкевич хитрощами втік, але швайка разом з дітьми почав погоню. тишкевич втік до татар, які почали шукати швайку. саме в цей час швайка взнає про дар саньки – ворожбу, і вирішує віддати його на навчання до ворожбита дідо кудьми. тим часом тишкевич обдурює дурну силу, що втік з полону, бере його у спільники і грабує козаків. біля воронівки зустрічаються демко, діди кібчик і кудьма, а потім і швайко з хлопцями. dovidka.biz.ua дурну силу швайко б’є різкою, після чого демко з дідом їдуть у плавні віддати здобич та на осуд козаків, кудьма забирає до себе санька, а швайка разом з грициком їдуть далі. демка козаки прощають і він з дідом залишається у плавнях, де з іншими строять першу зимову фортецю на острові від татар. санько вчиться у кудьми, але той дуже хворий. коли приїжджають козаки, швайка, грицик, то стає відомо, що козаки відбили напад татар і тепер козаки об’єднуються з усіх земель і йдуть у дніпрові плавні. пан кобильський підступно ув’язнює швайку, але приїжджають дід кудьма, санько та інші козаки, напускають мару, що вони переяславський староста. ворожбити визволяють швайку, а тишкевича змушують відшмагати пана кобильського, чим зробили його ворогом для пана. козаки групуються біля бобрового острова, а потім тисячею на 5 тисяч татар та отримують перемогу. але саїд-мурза збирає нову п’ятитисячну орду і проводе бій біля бобрового острова. більше половини татар гине і вони відступають, але і козаків залишилось менше 400 і то майже всі поранені. вирішують після підкріплення спуститися нижче дніпра до острова хортиця і зробити там нову січ, а швайка зі своїми джурами грициком і саньком їдуть в степ.
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua